1. Словник синонімів української мови

лупа

ШКАРАЛУ́ПА (тверде покриття плодів, яєць), ШКАРАЛУ́ПИНА розм., ШКАРЛУ́ПА розм., ШКАРЛУ́ПИНА розм., ШКАРАЛУ́ЩА (ШКАРАЛЮ́ЩА) розм., ШКАРАЛУ́ЩИНА розм., ШКАРУ́ПА (ШКОРУ́ПА) діал.; ЛУШПИ́НА, ЛУЗГА́, ЛУСКА́, ЛУШПАНИ́НА, ЛУШПА́, ЛУПА́ діал. (перев. з насіння соняшнику, проса, гречки тощо; також збірн.). Стоячи над шлюпкою, схожою на горіхову шкаралупу, Володя раптом згадав Інгу (О. Донченко); Кому грецькі горіхи, а кому шкаралупина... (С. Скляренко); Мініатюрний писанкарський візерунок набагато переконливіший на справжній яєчній шкарлупі (з журналу); Їх ждало маленьке човенце, справжня оріхова шкарлупина, навантажена всілякими припасами (Юліан Опільський); Монастирський двір у піст був засіяний білими шкаралющами, неначе снігом (І. Нечуй-Левицький); Як стали пристигати дині, помічає він, що оце вдень лежала така гарна динька, а на ранок устане: сама шкаралущина! (казка); Кухарі другий раз уже піділляли теплою водою гущу з недоварених горошин та лушпини (І. Франко); Гімназисти, реалісти і солдати-дезертири.. старанно лузають насіння, спльовуючи лузгу (О. Довженко); І знову наближалася зима, і знову мерзли ми в хаті і їли хліб наполовину з просяної луски (Л. Смілянський); Голова, мов горіхова лушпанина, тріснула (Панас Мирний); Жінки валялися по садках на ряднах, ..давили широкими задами соняшникову лушпу (Григорій Тютюнник); — А лупу ж для підсвинка брала твоя мати? (М. Стельмах). — Пор. 1. шкі́рка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лупа — лу́па іменник жіночого роду скло лупа́ іменник жіночого роду лусочки Орфографічний словник української мови
  2. лупа — 1) збільшувальне скло, з. сочевиця; ЖМ. лупа. 2) (з насіння) лузга; (риб'яча) луска. Словник синонімів Караванського
  3. лупа — I л`упа-и, ж. Оптичний прилад, що являє собою збиральну лінзу або систему лінз, застосовувану для розглядання дрібних деталей. II луп`а-и, ж. 1》 Маленькі часточки рогових клітин і шкірного жиру, що утворюються біля коренів волосся на голові. 2》 діал. Лузга (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лупа — 1. сочка, див. лінза 2. це див. перхоть Словник чужослів Павло Штепа
  5. лупа — ЛУПА́, и́, ж. 1. Маленькі часточки рогових клітин і шкірного жиру, що утворюються біля коренів волосся на голові. Вона помітила у волоссі білі порошинки лупи (О. Словник української мови у 20 томах
  6. лупа — лу́па вул., знев. 1. шкапа (ср) 2. стара жінка (ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. лупа — И, ч. і ж. Людина з банькуватими очима. Що, знову лупа? І чому ти так луп любиш? Словник сучасного українського сленгу
  8. лупа — лу́па (франц. loupe, букв. – наріст) прилад (збиральна лінза або система лінз) для розглядання дрібних деталей. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. лупа — ЛУ́ПА, и, ж. Оптичний прилад, який являє собою збиральну лінзу або систему лінз, застосовувану для розглядання дрібних деталей. Ткачі по черзі дають роботу на розгляд.. Конторщик [конторник] розглядає з лупою і циркулем (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. лупа — рос. лупа прилад (збиральна лінза або система лінз) для розглядання дрібних деталей. Eкономічна енциклопедія
  11. лупа — Лупа́, -пи ж. 1) Перхоть (на головѣ). Харьк. г. 2) Чешуя рыбья. Вх. Лем. 433. --------------- Лупа, -пи ж. Лупа, увеличительное стекло. Ком. II. 89. Словник української мови Грінченка