лупатий
ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг., БАЛУХА́ТИЙ вульг.; ВИ́ПУКЛИЙ, ОПУ́КЛИЙ (тільки про очі). — Сватай, Карпе, Палажку.. — Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби (І. Нечуй-Левицький); Сидів він за столом, ніби надутий насосом, круглий, витрішкуватий (І. Цюпа); На самому краю джерела сиділа велика вирлоока жаба (М. Стельмах); Пан Хоцінський блискотів сірими вирячкуватими очима на молоду (І. Нечуй-Левицький); Обертаєш до мене широкий вид з вирлатими, голубими очима (П. Куліш); На призьбі.. сидів юнак з бубном, біля нього — лупатий юнак (О. Гончар); За навислими бровами майже не видно було його банькатих очей (П. Колесник); Не раз проклинала (Надія) оту булькату козу, яку їй доводилось пасти (Я. Баш); Дивилися на нього.. балухаті очі Коростилевського (Я. Гримайло); Він блаженно прикриває тяжкими темними повіками випуклі очі (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- лупатий — лупа́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- лупатий — див. витрішкуватий Словник синонімів Вусика
- лупатий — -а, -е, розм. Те саме, що вирячкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лупатий — ЛУПА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що вирячкува́тий. Гриць понурився та й слуха, Ще й заплющиться хотів, Коли баче [бачить] – повзбіч вуха Сич лупатий пролетів (Я. Словник української мови у 20 томах
- лупатий — ЛУПА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що вирячкува́тий. Скрізь [на малюнках] цар був .. з рудою борідкою і лупатими синіми очима (Смолич, II, 1958, 66); Гриць понурився та й слуха, Ще й заплющиться хотів, Коли баче — повзбіч вуха Сич лупатий пролетів (Щог. Словник української мови в 11 томах
- лупатий — Лупа́тий, -а, -е Пучеглазый. Брехня — лупатий чоловік, та не довгий її вік. Ном. № 14203. Словник української мови Грінченка