людинолюбство

ЛЮ́ДЯНІСТЬ (любов, чуйне ставлення до людини), ГУМА́ННІСТЬ, ГУМАНІ́ЗМ, ЛЮ́ДСЬКІСТЬ, ЛЮДИНОЛЮ́БСТВО книжн., ЛЮДИНОЛЮ́БНІСТЬ рідше, ФІЛАНТРО́ПІЯ книжн. рідше. — Мистецтво скальпеля є вище мистецтво, і воно служить не лише гуманності, але й науці (Д. Бедзик); Теж дивак (професор Таубенфельд)! Мріяв про гуманізм Гете, а кінчив посадою голови товариства "молодих тевтонців" (Ю. Бедзик); Моя любов, як нам гарно бути Людьми, Що горді в людськості своїй (В. Коротич); Людинолюбство дає простір для розвитку всього найкращого в характері людини (з наукової літератури); — Свої вигоди я краще знаю, філантропією займатися не буду, — відрізав Юрій (Ф. Бурлака).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. людинолюбство — людинолю́бство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. людинолюбство — -а, с., книжн. Любов до людини; гуманізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. людинолюбство — ЛЮДИНОЛЮ́БСТВО, а, с., книжн. Любов до людини; гуманізм. А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога, Він нас спас не з діл праведності, що ми їх учинили були, а з Своєї милості (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  4. людинолюбство — ЛЮДИНОЛЮ́БСТВО, а, с., книжн. Любов до людини; гуманізм. — Як вчителька я виховую дітей в дусі людинолюбства і патріотизму (Мельн., Коли кров.., 1960, 138). Словник української мови в 11 томах