1. Словник синонімів української мови

ляскотня

ЛЯ́СКАННЯ (видавання коротких різких звуків при ударі, падінні тощо), ЛЯСК, ЛЯ́СКІТ, ЛЯСКОТНЯ́ розм.; ВИЛЯ́СКУВАННЯ (видавання гучних звуків); ЦЬВО́ХКАННЯ розм. (про батіг, різку й т. ін. — видавання різких, свистячих звуків). Пашке говорив, іноді допомагаючи своїм словам жестами і лясканням лозини по блискучій халяві (В. Козаченко); Легенький ляск, знов блиснула в повітрі нагайка (І. Франко); Шестірка різномастих коней повільно тягла диліжанс; їх не лякали вже ні ляскіт батога, ні хриплі вигуки старого візника (Ю. Мартич); Здіймається крик, сварка, ляскотня дверима — потім стане знов тихо-тихо (С. Васильченко); Від цьвохкання батога здіймається у повітря злякане гайвороння (І. Кириленко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ляскотня — ляскотня́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ляскотня — -і, ж., розм. Те саме, що ляскання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ляскотня — ЛЯСКОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що ля́скання. Здіймaється крик, свaркa, ляскотня дверимa – потім стaне знов тихо-тихо, як перед грозою (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. ляскотня — Ляскотня́, -тні́, -тне́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ляскотня — ЛЯСКОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що ля́скання. Почувся в клуні вибух реготу, ляскотня в долоні (Вас., II, 1959, 175). Словник української мови в 11 томах
  6. ляскотня — Ляскотня́, -ні́ ж. Хлопаніе, щелканіе, трескотня. Словник української мови Грінченка