ляхівка
ПО́ЛЬКА (жінка польської національності), ПОЛЯ́ЧКА, ЛЯ́ШКА іст., ЛЯХІ́ВКА (ЛЯХО́ВКА) іст. Марія Вікторівна Добровольська за походженням наполовину полька (з газети); (Личак:) А тепер наш знаменитий поет оспівує якусь горду полячку й своє нещасливе кохання (Л. Смілянський); — У його жінка — княгиня з Волині, ляшка (П. Куліш); Ніхто з селян і не побачив, як князь Четвертинський одрікся од батьківської віри і як його повінчали з ляхівкою (О. Стороженко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ляхівка — ля́хівка 1 іменник жіночого роду прошва на сорочках ля́хівка 2 іменник жіночого роду, істота полька іст. Орфографічний словник української мови
- ляхівка — -и, ж. 1》 іст. Те саме, що ляшка. 2》 Вид вишитої, вимереженої прошви на жіночих і чоловічих сорочках. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ляхівка — ЛЯ́ХІВКА, и, ж. 1. заст. Те саме, що ля́шка. Хто ворог твій, матусю? Княгиня Та Костецька, Та ляхівка невірна, що відбила Острозького Іллю в сестри моєї (П. Куліш); Поженив пан наших хлопців на ляхівках покоївках, що пані привезла з-під Варшави (І. Словник української мови у 20 томах
- ляхівка — Ля́хівка, -вки, -вці; -хівки, -хівок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ляхівка — ЛЯ́ХІВКА, и, ж. 1. іст. Те саме, що ля́шка. Поженив пан наших хлопців на ляхівках покоївках, що пані привезла з-під Варшави (Н.-Лев., І, 1956, 131). 2. Вид вишитої, вимереженої прошви на жіночих та чоловічих сорочках. Словник української мови в 11 томах
- ляхівка — Ля́хівка, -ки ж. 1) Полька. Левиц. І. 161, 209. 2) Прошвенный узоръ въ женской или мужской рубашкѣ, родъ мере́жки; различныя названія ляхівки: ля́хівка на з, 4, 5, 6, 7, 9 дірочок, — ціле коліща, — цілий збан, — хрестичками, — кругла наши́ванка... Словник української мови Грінченка