лікарня

ЛІКА́РНЯ (заклад для стаціонарного лікування хворих); ШПИТА́ЛЬ заст.; КЛІ́НІКА (установа, в якій лікування поєднується з науково-дослідною та педагогічною роботою); ГО́СПІТАЛЬ (перев. військова лікарня); ЛАЗАРЕ́Т (невелика військова лікарня). — Треба в лікарню, — коротко сказав він (лікар), — у клініку шкіряних захворювань (О. Донченко); Стара Чугаїха розказала сусідам, що познайомився її син з Мартою на Кубані, як у шпиталі лежав (М. Зарудний); Вона потрапила, дякуючи допомозі впливового знайомого, у велику і солідну клініку професора Шульги (Н. Рибак); Після взяття рейхстагу Дмитро вісім місяців пролежав у госпіталі (П. Автомонов); А Шевченко відіспався, зігрівся в теплі лазарету, відпочив від муштри (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лікарня — ліка́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лікарня — (з ліжками) шпиталь, госпіталь, лазарет, стаціонар, г. лічниця; (без ліжок) амбуляторія, поліклініка; (дослідча) клініка; (першої помочі) медпункт; (оздоровча) санаторія. Словник синонімів Караванського
  3. лікарня — -і, ж. Лікувально-профілактична установа, яка надає населенню стаціонарну кваліфіковану і спеціалізовану медичну допомогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лікарня — ЛІКА́РНЯ, і, ж. Заклад для стаціонарного лікування хворих. А коли він [Хлоня] істерик – треба лікуватися, для цього єсть спеціальні лікарні (М. Словник української мови у 20 томах
  5. лікарня — ЛІКА́РНЯ, і, ж. Заклад для стаціонарного лікування хворих. Дмитрик лежить у лікарні. Зламану ногу його взято в лещата (Коцюб., І, 1955, 135); [Ліда:] До лікарні ліг мій батько на аналіз. У нього з шлунком погано (Корн., І, 1955, 92). Словник української мови в 11 томах
  6. лікарня — Лікарня, -ні ж. Больница. Славяносербск. у. Словник української мови Грінченка