ліки

ЛІ́КИ (речовини, препарати, які використовуються для лікування або запобігання хвороби), МЕДИКАМЕ́НТИ, ЛІК рідше, ЛІКА́РСТВО розм.; ЗІ́ЛЛЯ (навар або настій із деяких рослин, що використовується в народній медицині); БАЛЬЗА́М (цілющий розчин або мазь із лікарських рослин); ПАНАЦЕ́Я книжн. ірон. (ліки, які нібито допомагають від усіх хвороб). — Федір Іванович мені казав, що у вас там дома хвора на сипняк. Хочу вам ліків передати (А. Головко); Невистачає ні лікарів на них (хворих), ні медикаментів, доглядати доводиться самим (О. Гончар); (Лікар:) Спокійне, впорядковане життя — найкращий лік проти всяких справжніх можливих хвороб (Леся Українка); — Спасибі вам, батюшко.. Може, у вас є робота, то я відроблю за ваші лікарства (М. Стельмах); І до лікаря вже водили (Тетяну), і зіллям якимсь напувала баба Мокрина, — нічого не допомагало (Я. Баш); Ленінградський біохімік професор П. О. Якимов і відомий хірург професор М. М. Петров виготовили з живиці сибірської ялиці препарат — бальзам, яким лікували рани в роки Великої Вітчизняної війни (з журналу); Голкорефлексотерапія — не панацея від усіх хвороб, а тільки один з методів лікування (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліки — лі́ки множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. ліки — мн., медикаменти, етн. зілля; (від отрути) антидот; (від усіх хвороб) панацея, бальзам; (рідкі) заливання; од. зб. лік. Словник синонімів Караванського
  3. ліки — -ів, мн. Речовини, препарати, які використовуються для лікування. || перен. Про те, що несе полегшення, заспокоєння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ліки — ЛІ́КИ, ів, мн. Речовини, препарати, які використовуються для лікування. Хто здоров, той ліків не потребує (Номис); Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання – пропала навіки (П. Словник української мови у 20 томах
  5. ліки — Перейшов на ліки — пропав навіки. Ліки приймають хворі люди. У ворожки лікуватись — без здоров’я остатись. Застереження тому, хто хоче лікуватися у ворожки. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. ліки — Ів, мн., нарк. Фармацевтичні препарати, що використовуються як наркотик. Треба десь ліки пробити. Словник сучасного українського сленгу
  7. ліки — Хіміч. сполуки, речовини рослинного чи тваринного походження, які застосовують при лікуванні та запобіганні захворювань у людей і тварин; можуть впливати місцево (на шкіру і слизові оболонки) або загально;... Універсальний словник-енциклопедія
  8. ліки — ЛІ́КИ, ів, мн. Речовини, препарати, які використовуються для лікування. Вона швидко заслабла на сухоти, довго лічилась усякими ліками (Н.-Лев., IV, 1956, 229); Ліки треба давати хворому в точно призначений час і в тій дозі, яку приписано (Заг. Словник української мови в 11 томах