лісничий
ЛІСНИ́ЧИЙ (службовець лісництва, а також завідуючий ним), ПОЛІСО́ВЩИК рідко, ГА́ЙНИК діал. Івана призначили помічником лісничого, і він поступово втягнувся в звичну роботу: встане вранці та й у ліс (М. Зарудний); І раптом Гнатові чогось стало жаль, що він послав дітей у панський ліс. "А що як наскочать полісовщики? Або дерево не так може впасти" (М. Стельмах); Батько Маріки тепер робив гайником у лісі (А. Турчинська).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лісничий — лісни́чий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лісничий — -чого, ч. Службовець лісництва, а також завідувач його. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лісничий — Гайовий Словник чужослів Павло Штепа
- лісничий — ЛІСНИ́ЧИЙ, чого, ч. Службовець лісництва, а також той, хто очолює лісництво. А дитя осталось, Плаче, бідне.., та на лихо Лісничі почули (Т. Шевченко); Поснідавши, лісничий подякував за гостинність і зібрався їхати (О. Словник української мови у 20 томах
- лісничий — Лісни́чий, -чого, -чому; -ни́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лісничий — ЛІСНИ́ЧИЙ, чого, ч. Службовець лісництва, а також завідуючий ним. А дитя осталось, Плаче, бідне.., та на лихо Лісничі почули (Шевч., І, 1951, 44); — Морфологію, анатомію рослин я буду вивчати і не забуду жодної назви, бо я хочу бути лісничим (Шиян, Магістраль, 1934, 287). Словник української мови в 11 томах
- лісничий — Лісничий, -чого м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Чуб. І. 271. Плаче бідне... А москалям байдуже, — минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули. Шевч. 87. Словник української мови Грінченка