лісоруб

ЛІСОРУ́Б (робітник, який рубає ліс та заготовляє деревину), РУБА́Ч. Руки в старого лісоруба вузлуваті, жилаві, могутні (О. Ільченко); У лісі також скінчилася робота.. Звільна почали рубачі з гущавини, з ярів і дебрів стягатися купками на "шлябант", при котрім стояв лісничий (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лісоруб — лісору́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лісоруб — -а, ч. Робітник, який рубає або спилює та заготовляє ліс (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лісоруб — ЛІСОРУ́Б, а, ч. Робітник, який рубає або спилює дерева в лісі й заготовляє деревину. Міг бути однаково ким: космонавтом, академіком, чабаном із Херсонщини, лісорубом з Вологди, миловаром і перукарем (П. Словник української мови у 20 томах
  4. лісоруб — ЛІСОРУ́Б, а, ч. Робітник, який рубає або спилює і заготовляв ліс (у 2 знач.). Тарасик не раз бачив, як лісоруби підходили до товстелезних дерев, підпилювали їх (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 144); Лісоруби з великим перебільшенням виконали план заготівлі лісу (Рад. Укр., 8.І 1948, 3). Словник української мови в 11 томах