літком
ВЛІ́ТКУ (УЛІ́ТКУ) (літньою порою), ЛІ́ТОМ, ЛІ́ТКОМ розм., ВЛІ́ТІ (УЛІ́ТІ) розм. Мати влітку часто спала або на горищі, або під відкритим небом на даху веранди (О. Гончар); Улітку наша річка обміліла (М. Рильський); Бувало, літом і зимою Музика тне, вино рікою Гостей неситих налива... (Т. Шевченко); Як літком немає Мотрі дома, — баба зварить йому їсти, догляне (Панас Мирний); — Вам би десь конче виїхати вліті, Наталочко, — мовила старенька панна (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- літком — лі́тком прислівник влітку незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- літком — присл., розм. Влітку, літом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- літком — ЛІ́ТКОМ, присл., розм. Те саме, що влі́тку. Як літком немає Мотрі дома, – баба зварить йому їстки, догляне, й нагодує, й спати положить (Панас Мирний); Князь-отець поклав літком ногу в стремена у бій з Лестьком (К. Гриневичева). Словник української мови у 20 томах
- літком — Літком нар. Лѣтомъ. Літком немає Мотрі дома. Мир. ХРВ. 25. Словник української мови Грінченка