магазинник

КОМІРНИ́К (той, хто завідує коморою), КОМІРНИ́Й рідко, МАГАЗИ́ННИК діал. Облагородив архітектуру мікрорайону Слобідські Черемушки комірник Корбюзюк, який звів тут власний будинок у мавританському стилі (А. Крижанівський); Раніше гвіздки, нитки й клей одержував майстер, а зараз комірний видає їх (з газети); — Та я, — кажу, — знаю добре той рахунок.. У магазинників лишиться вісім шісток, а в корбових дві ринські (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магазинник — магази́нник іменник чоловічого роду, істота комірник рідко Орфографічний словник української мови
  2. магазинник — МАГАЗИ́ННИК, а, ч., рідко. 1. Те саме, що комірни́к. – Та я, – кажу, – знаю добре той рахунок .. У магазинників лишиться вісім шісток, а у корбових два ринські (І. Франко). 2. Власник магазину (у 1 знач.). “Магазинники” лобі у владних структурах мають потужне (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. магазинник — МАГАЗИ́ННИК, а.,ч., рідко. Те саме, що комірни́к. — Та я, — кажу, — знаю добре той рахунок.. У магазинників лишиться вісім шісток, а у корбових два ринські (Фр., І, 1955, 124). Словник української мови в 11 томах