магометанський
МАГОМЕТА́НСЬКИЙ (пов'язаний з магометанством), МУСУЛЬМА́НСЬКИЙ, ІСЛА́МСЬКИЙ, БУСУРМА́НСЬКИЙ (БУСУРМЕ́НСЬКИЙ) заст., фольк.; ПРАВОВІ́РНИЙ (перев. у мові самих мусульман — який суворо дотримується канонів цієї релігії). — Який же вас піп повінчає? Вона ж, мабуть, католичка, а ти магометанської віри?.. (О. Гончар); Малювати доводилося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей (З. Тулуб); (Настя:) Доступлю в палац поганого бусурманського хана, задушу його оцими своїми руками (І. Нечуй-Левицький); І Бертольдові спочатку Справді щастя панувало, Довелося звоювати Бусурменських міст немало (Леся Українка); Для них Морниця була тим, чим Мекка для правовірного мусульманина (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- магометанський — магомета́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- магометанський — -а, -е. Стос. до магометанства й магометан. Магометанська віра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- магометанський — МАГОМЕТА́НСЬКИЙ, а, е. Стос. до магометанства й магометан. Магометанська віра згоджується з християнською у тому, що признає одного Бога (М. Драгоманов); Халіфами звались магометанські володарі, що були заразом царями і головою церкви (І. Словник української мови у 20 томах
- магометанський — МАГОМЕТА́НСЬКИЙ, а, е. Стос. до магометанства й магометан. Магометанська віра; Магометанська мечеть. Словник української мови в 11 томах
- магометанський — Магометанський, -а, -е Магометанскій. Желех. Словник української мови Грінченка