мазанка

ХА́ТА (сільська житлова будівля, звичайно одноповерхова); ХАТИ́НА, ХАТЧИ́НА розм. (перев. невелика); МА́ЗАНКА, ХВОРОСТЯ́НКА, ЛІ́ПЛЯ́НКА діал. (зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною); ГЛИ́НЯНКА розм. (зроблена з глини); САМА́НКА розм. (побудована з саману); КОЛИ́БА діал. (збите з дощок тимчасове житло чабанів і лісорубів). Під горами хата стояла, В хатині віконце було. А з того віконця дівчатко Дивилось на наше село (Д. Павличко); Стару давню хатчину ніхто не пізнав би тепер, так її Катруся причепурила (Н. Кобринська); З дощової мряки виринув Вишневий хутір — з два десятки мазанок із зеленими від моху стріхами (Григорій Тютюнник); В тій хворостянці, де я жив, для мене час летів крилато (В. Сосюра); Тільки в одній ліплянці світились два віконця й вився димок з вербового димаря (М. Коцюбинський); Свиней він випасав по вулиці на вигоні біля глинянок (Ю. Збанацький); Від колиби чабана, що куриться білим димом, качиною ходою іде Євка Матлак з жовтими дійницями в руках (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

Мазанка — Ма́занка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
мазанка — див. дім Словник синонімів Вусика
мазанка — -и, ж. Хата, зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
мазанка — МА́ЗАНКА, и, ж. Хата, зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною. Мій машталір, в'їхавши на двір, поминув мазанку і зупинив коней біля рубленої хати старосвітської будови (О. Словник української мови у 20 томах
мазанка — Ма́занка, -нки, -нці; -нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
мазанка — МА́ЗАНКА, и, ж. Хата, зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною. Мій машталір, в’їхавши на двір, поминув мазанку і зупинив коней біля рубленої хати старосвітської будови (Стор., І, 1957, 225); Присадкуваті руді мазанки повгрузали в землю (Гончар, Таврія.., 1957, 15). Словник української мови в 11 томах
мазанка — (укр.) 1. Будівля з дерев'яним каркасом та з цегляними, глинобитними або обмазаними гноєм з січкою стінами. 2. Невелика житлова будівля зі стінами, покритими глиною. Архітектура і монументальне мистецтво
мазанка — Мазанка, -ки ж. 1) Мазаніе. Сим. 130. 2) Изба съ обмазанными глиной простѣнками изъ плетня. Чуб. VII. 381. Під горами стояли маленькі хатки-мазанки з невеличкими вікнами. Левиц. І. 3) Кусокъ хлѣба, намазанный масломъ, бутербродъ. Словник української мови Грінченка