майбуть

МАЙБУ́ТНЄ ім. (те, що настане; події, життя пізнішого часу), МАЙБУ́ТНІСТЬ, ПРИЙДЕ́ШНЄ, ПРИЙДЕ́ШНІСТЬ, МАЙБУТТЯ́ поет., МАЙБУ́ТЬ поет., ПРИ́ШЛІСТЬ заст.; ДАЛЕЧІ́НЬ (час, до якого ще дуже далеко). Сином, його майбутнім тепер наповнене все її життя (О. Гончар); В захваті він од майбутніх подій і, радіючи серцем, взяв на своє рамено майбутність і славу нащадків (М. Зеров); Од неволі, од гніту навали, од страхіття фашистської мли ми не тільки себе врятували — ми прийдешнє Землі зберегли (М. Упеник); (Острожин:) Вам пророчать блискучу прийдешність (Леся Українка); Ми, віри в майбуття щасливе повні, Стаємо біля миру на сторожі (Д. Павличко); Вони (школярі) життя твого дорогу продовжують в ясну майбуть і, як над смертю перемога, як заперечення — живуть! (І. Гончаренко); Думки одна за одною, як на крилах, летіли у пришлість (М. Коцюбинський); Думки про свою долю, про свою прийдешність.. зазирнули в далечінь, невідому й темну (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. майбуть — майбу́ть вставне слово незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. майбуть — див. мабуть; майбутнє Словник синонімів Вусика
  3. майбуть — МАЙБУ́ТЬ, і, ж., поет., рідко. Те саме, що майбу́тнє (див. майбу́тній 2, 3). За днем, що одгорає, трохи жалко, Але вперед, чекає нас майбуть! (В. Сосюра); Нас – лисий Фауст взяв до спiлки: й понинi у ясну майбуть з його скаженої пробiрки гомункули червонi пруть (І. Малкович). Словник української мови у 20 томах
  4. майбуть — МАЙБУ́ТЬ, і, ж., поет., рідко. Те саме, що майбу́тнє ( див. майбу́тній 2, 3). За днем, що одгорає, трохи жалко, Але вперед, чекає нас майбуть! (Сос., Близька далина, 1960, 35). Словник української мови в 11 томах
  5. майбуть — Майбуть нар. = мабуть. У нас ще до якої пори не видко сарани, але вже близько, хутко майбуть добереться і до нас. О. 1862. X. 110. Словник української мови Грінченка