майстриха
МАЙСТРИ́НЯ (жінка-фахівець з якогось ремесла), МАЙСТЕ́РНИЦЯ, МАЙСТРИ́ХА розм. Роксолана никала по господі неприкаяна, шукаючи розради.. в гаптуванні, що в нім вона була майстриня неперевершена (О. Ільченко); — Ти майстерниця добра. Ось я скоро на сорочку собі наберу. Пошиєш? (А. Шиян).
МАЙСТРИ́ХА розм. (дружина майстра), МАЙСТРО́ВА діал. Майстер виходив до цехової господи, старший челядник ішов додому, а майстрова поралась у кухні (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- майстриха — майстри́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- майстриха — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що майстриня. 2》 Дружина майстра (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- майстриха — МАЙСТРИ́ХА, и, ж., розм. 1. Те саме, що майстри́ня. 2. Дружина майстра (у 1, 2 знач.). Словник української мови в 11 томах