1. Словник синонімів української мови

маловір'я

НЕВІ́РА (відсутність віри, впевненості, переконаності в чому-небудь), НЕВІ́Р'Я, БЕЗВІ́Р'Я, НЕВІ́РСТВО рідше; МАЛОВІ́Р'Я (недостатність віри в що-небудь); СКЕПТИЦИ́ЗМ, СКЕ́ПСИС (критично недовірливе ставлення до чого-небудь). Але найдивовижніше, мабуть, те, що такого роз'їденого невірою в себе інтелігента, як Федь Шостенко, Оля все ж таки полюбила! (Ю. Шовкопляс); Невір'я.. починається од опльовування того, що зроблене матір'ю чи батьком (М. Рудь); Не можна вірити, коли не віриться.. Тяжко ховати свою віру чи своє безвір'я (Леся Українка); На працю мою ти з невірством глядів, Мов бачив нещирі заміри (Б. Грінченко); "Гарна дівчина", мусив визнати Роман, подолавши свій стійкий.. скептицизм щодо "зовнішньої" жіночої краси (В. Минко); Настав час, коли Франків скепсис і Павликів ентузіазм знайшли своє примирення (П. Колесник). — Пор. зневі́ра, недові́р'я.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маловір'я — малові́р'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. маловір'я — -я, с. Недостатність віри у що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маловір'я — МАЛОВІ́Р'Я, я, с. Недостатність віри. Незабаром показалися в ньому [часописі] острі напади не проти латинізації русинів, але проти раціоналізму і маловір'я руських народовців (І. Франко); Для Бога немає нічого неможливого. Перешкодою для Нього є лише наше людське маловір'я (з рел.-церк. літ.). Словник української мови у 20 томах