малозмістовний

БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. — позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ підсил., ПУСТИ́Й підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін.); ПУСТОДЗВО́ННИЙ підсил. зневажл. (про фрази, слова і т. ін.). Власні слова видавались йому порожніми, беззмістовними, а вагомих слів не було, десь пропали (Є. Гуцало); Перекидались (Кирило та Устя) словами, пустими і незначними, аби подати один одному голос (М. Коцюбинський); За час війни, за всі місяці болісного невідання про Василеву долю Надія багато наслухалась.. пустопорожніх втішань (Я. Баш); І все-таки це безпредметне словесне плетиво, це легке перестрибування з теми на тему захопило їх (Ю. Шовкопляс). — Пор. 1. поверхо́вий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малозмістовний — малозмісто́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. малозмістовний — -а, -е. Якому бракує глибокого змісту; поверховий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. малозмістовний — МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, а, е. Якому бракує глибокого змісту; поверховий. Серед панегіриків, побудованих за правилами емблемної поезії бароко, дедалі більшу частину почали становити перевантажені поверховою риторикою, малозмістовні тексти (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. малозмістовний — МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, а, е. Якому бракує глибокого змісту; поверховий. Словник української мови в 11 томах