малоймовірний

СУМНІ́ВНИЙ (який не викликає твердої впевненості), НЕПЕ́ВНИЙ, МАЛОЙМОВІ́РНИЙ, ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, ГІПОТЕТИ́ЧНИЙ, НЕВІРОГІ́ДНИЙ, НЕДОСТОВІ́РНИЙ, НЕПЕРЕВІ́РЕНИЙ (про дані, факти і т. ін. — побудований на чутках). Мохнацький.. просто й переконливо доводив сумнівну гіпотезу про ймовірність існування єдиної прамови для всіх індоєвропейських мов (Р. Іваничук); Я досі навчилась вірити.. в хірургію, а всяка терапія для мене річ непевна (Леся Українка); — І оце таке в нашій хаті світитиме? — посміхнулась Вутанька: не то що матері, навіть їй це здалося малоймовірним (О. Гончар); Невірогідним здається, але факт: відважні біляківці відстояли село (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малоймовірний — малоймові́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. малоймовірний — [малоймоув’ірнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. малоймовірний — -а, -е. Який не здається ймовірним; сумнівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. малоймовірний — МАЛОЙМОВІ́РНИЙ, а, е. Який не здається ймовірним; сумнівний. – І оце таке в нашій хаті світитиме? – посміхнулась Вутанька: не то що матері, навіть їй це здалося малоймовірним (О. Словник української мови у 20 томах
  5. малоймовірний — МАЛОЙМОВІ́РНИЙ, а, е. Який не здається ймовірним; сумнівний. — І оце таке в нашій хаті світитиме? — посміхнулась Вутанька: не то що матері, навіть їй це здалося малоймовірним (Гончар, II, 1959, 161). Словник української мови в 11 томах