1. Словник синонімів української мови

марнотратник

МАРНОТРА́ТНИК (той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо), МАРНОТРА́Т, МАРНОТРА́ТЕЦЬ, РОЗТРИ́НЬКУВАЧ розм. — Молодим парубком ти був п'яниця, забіяка і марнотратник (І. Франко); Ані копійки без пуття! Не марнотрат я, не пияка (О. Олесь); (Гурт левітів:) Ми тепер, як діти марнотратця, покутуєм безвинно батьків довг (Леся Українка); А рідний син, марнотратець молодості своєї і талантів, розтринькувач щирого золота, він і вухом не вів (І. Волошин).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марнотратник — марнотра́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. марнотратник — I марнотрав, марнотравець, марнотрат, марнотратець, мотяга, небережливий, неощадливий, неощадний, перевідець, перевідник, пустодом, пустодомок, розтрайда, розтратник, розтринькало, розтринькувач, транжира, тринькало Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
  3. марнотратник — -а, ч. Той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. марнотратник — МАРНОТРА́ТНИК, а, ч. Той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо. – Най йому куратора нададуть, бо він марнотратник. Або най перепише ґрунт на тебе, бо його ще не один ошукає (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. марнотратник — Марнотра́тник, -ка і марнотра́вець, -вця, -вцеві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. марнотратник — МАРНОТРА́ТНИК, а, ч. Той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо. — Най йому куратора нададуть, бо він марнотратник. Або най перепише грунт на тебе, бо його ще не один ошукає (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  7. марнотратник — Марнотратник, -ка м. = марнотрат. Вх. Уг. 251. Словник української мови Грінченка