марудний

ЗАБАРНИ́Й (про роботу — який вимагає багато часу, уваги, зусиль), ЗАГА́ЙНИЙ, МАРУ́ДНИЙ, КЛОПІТКИ́Й (КЛОПІТНИ́Й), КОПІТКИ́Й, ГА́ЙНИЙ діал., ПИ́НЯВИЙ діал., КРОПІТКИ́Й рідко. Робота була забарна, вимагала терпіння і великого напруження всіх сил (Д. Бедзик); Набагато складніша і загайніша справа — біля ворсових, набивних товстих килимів (Т. Масенко); Та й доводи у неї розумні, нічого не скажеш, але ж діло незвичне таке, клопітне, марудне... (М. Чабанівський); З клопітким, хоч і незначним завданням мене направили у віддалений район області (Ю. Мушкетик); — Коваль кує, — чуєте? — промовив Рясниченко до матусі. — Чую, чую, — кує. Якась гайна робота (Марко Вовчок); Пір'я дерти — пинява робота (Словник Б. Грінченка); Уже кілька днів він переглядав європейську пресу.. Робота кропітка, марудна (П. Колесник).

НАБРИ́ДЛИВИЙ (який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, НАДОЇ́ДЛИВИЙ розм., ДОКУ́ЧНИЙ рідше, НАДОКУ́ЧНИЙ рідше, ОПРИ́КРИВИЙ рідше; НУДНИ́Й, НУДО́ТНИЙ підсил. розм., МАРУ́ДНИЙ розм. (який довго триває або зберігається без змін, наводячи нудьгу). Сіявся дрібний набридливий дощик (С. Журахович); Колись в своє убогеє село В докучливу осінню пору, Вночі до батькового двору Мене далеким вітром занесло (С. Васильченко); Скоро вже наш санаторій — і ви звільнитеся від мого надокучливого товариства... (П. Загребельний); Я партизанити пішов із тьми ночей у світлі ранки на хижих куль настирний спів (В. Сосюра); Заглушає (голос жайворонка) докучне сюрчання трав'яних коників (Панас Мирний); Другий (брат) лежить, ..закинувши руки під голову, мов порішивши вже з усіми нудними докучними думками навіки (Марко Вовчок); Марудна ніч ховалася від сірого світанку (І. Ле). — Пор. набри́длий, 1. ну́дний.

НУДНИ́Й (який викликає почуття нудьги своєю одноманітністю, непривабливістю вигляду тощо), НУДО́ТНИЙ підсил. розм., СКУЧНИ́Й рідше, МАРУ́ДНИЙ розм. (Сторож:) Та й нудна оця робота — сидіти в розправі цілісінький рік! (М. Кропивницький); Раптом.. почався спів, вільний, розмірений, скучний (М. Коцюбинський); Бачила декого з професорів, одного чула на публічній лекції, ..тільки лекція була дуже марудна (Леся Українка). — Пор. 1. набри́дливий, 1. неціка́вий.

ПОВІ́ЛЬНИЙ (який повільно рухається, діє, робить щось), НЕШВИДКИ́Й, ДЛЯ́ВИЙ розм. рідко, КВОЛИЙ розм., МАРУДНИЙ розм., МАЛОРУХЛИ́ВИЙ, НЕСПІ́ШНИЙ, ВАЖКИ́Й, ЛІНИ́ВИЙ розм., ЛЕДА́ЧИЙ розм., ОПІ́ШНИЙ діал.; ТИ́ХИЙ, СПОКІ́ЙНИЙ (про річку, струмок — з повільною течією). Барж повільні каравани, І зачаровані лимани, І смутком виткані гаї — Все пропливає за кормою... (М. Нагнибіда); Дунін-Левченко був непроворний, длявий, нешвидкий навіть в мові й важкий на ході (І. Нечуй-Левицький); Високий рівень автоматизації сучасного виробництва зробив людину малорухливою (з журналу); Котиться й котиться дим... Блакитний, неспішний, він стелиться вусібіч низько (Є. Гуцало); Жерехи прудкі із сазанами і лящі ліниві золоті, і соми спокійні та уперті заходили... (І. Гончаренко); Коли навіть і поцілуються (актори) на кінець фільму, то й то якось знехотя, сонно-ледачі (О. Гончар); Опішний кінь (Словник Б. Грінченка); Це було на далекому тихому Дінці (О. Досвітній); Глибоко в долині блакитна Спокійная річка біжить (переклад Лесі Українки). — Пор. 1. мля́вий.