маслакуватий

КІСТЛЯ́ВИЙ (про людину, тварину та частини їхнього тіла — худий, з випнутими кістками), КОСТИ́СТИЙ, КОЩА́ВИЙ, МАСЛАКУВА́ТИЙ, СУХОКО́СТИЙ розм., ХУДОКО́СТИЙ розм.; СУХОРЕ́БРИЙ розм., ХУДОРЕ́БРИЙ розм. (дуже худий, з випнутими ребрами). Це була стара дівка, до неможливого кістлява і з лорнетом (З. Тулуб); Його мати, худа костиста особа, стріляла за ним лютими очима (О. Кобилянська); Кощаве обличчя старого було спокійне (К. Гордієнко); Незабаром з'явився маслакуватий кривоклубий кінь (М. Стельмах); Їздовий — сивий, сухокостий гуцул, загорнутий, наче в рурку, в широчезний пояс (І. Волошин); Худокосте, захмарене дідове лице ясніло під сивим, гей вишневий цвіт, волоссям (Марко Черемшина); Шкапи були все захуджені, миршаві, сухоребрі (І. Нечуй-Левицький); З худоребрих тіл скинуть селянське дрантя.. і кожному, як записано у протоколі, дадуть по сто різок (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маслакуватий — маслакува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. маслакуватий — див. худий Словник синонімів Вусика
  3. маслакуватий — -а, -е. Який має випнуті з-під шкіри кістки; кістлявий (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маслакуватий — МАСЛАКУВА́ТИЙ, а, е. Який має випнуті з-під шкіри кістки; кістлявий (у 1 знач.). Скільки років цій жінці?.. Сімдесят?.. Тридцять?.. Невідомо, її брудне сиве волосся спадає масними патлами на гострі маслакуваті плечі (М. Словник української мови у 20 томах
  5. маслакуватий — МАСЛАКУВА́ТИЙ, а, е. Який має випнуті з-під шкіри кістки; кістлявий (у 1 знач.). Мати впустила на руки зважнілу голову, одвернулася: худенькі маслакуваті плечі її звелися вгору, засмикалися (Ряб. Словник української мови в 11 томах
  6. маслакуватий — Маслакуватий, -а, -е Ширококостный. Словник української мови Грінченка