маховик

КО́ЛЕСО (коло, що обертається на осі й надає руху засобам пересування; деталь машини, механізму тощо у вигляді кола); КОЛІЩА́ (невеликих розмірів); КО́ЛО (деталь механізму); ШКІВ (для пасової або канатної передачі руху); МАХОВИ́К (махове коло). Колеса торохтіли по битій дорозі (М. Коцюбинський); Всі груди у військового були густо запетльовані шнурками, довжелезна шабля, почеплена до боку, котилась на коліщаті по тротуарі і торохтіла (С. Добровольський); Млинове коло шумить (Леся Українка); — Сьогодні мій верстат закапризував зранку, — скаржилась вона майстрові, — двічі ремінь скидав зі шківа (О. Донченко); Юхим крутив маховики січкарні (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маховик — махови́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. маховик — -а, ч., тех. Махове колесо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маховик — Крутничка Словник чужослів Павло Штепа
  4. маховик — МАХОВИ́К, а́, ч. 1. техн. Те саме, що махо́ве ко́лесо (див. ко́лесо). Обливаючись потом, Юхим крутив маховики січкарні (С. Чорнобривець); Розповідають, що коли він служив у економії Бразуля, то засперечався із прикажчиком... Словник української мови у 20 томах
  5. маховик — МАХОВИ́К, а́, ч., техн. Махове колесо. Обливаючись потом, Юхим крутив маховики січкарні (Чорн., Потік… 1956, 353); Розповідають, що коли він служив у економії Бразуля, то засперечався із прикажчиком, що спинить на ходу маховик від паровика (Тют., Вир, 1964, 79). Словник української мови в 11 томах
  6. маховик — Махови́к, -ка м. Маятникъ. Мнж. 185. Словник української мови Грінченка