маїти

ЗАКВІ́ТЧУВАТИ (прикрашати квітами, зіллям), КВІТЧА́ТИ, УКВІ́ТЧУВАТИ, ЗАМА́ЮВАТИ, МА́ЇТИ діал.; ЗАКОСИ́ЧУВАТИ, ЗАТИКА́ТИ заст. (волосся або головний убір); УВІ́НЧУВАТИ, ВІНЧА́ТИ поет. (вінком). — Док.: заквітча́ти, уквітча́ти, замаї́ти, зама́яти, закоси́чити, зати́кати, увінча́ти. Щовечора вона надівала на голову червону стрічку, заквітчувала голову квітками та барвінком (І. Нечуй-Левицький); Франка й собі призналася, як її кохає Іван, ..як квітами квітчав її коси (С. Чорнобривець); І кожну картку уквітчала Фрося із чорнобривців сплетеним вінком (М. Бажан); Спрадавна вербену вважали чудодійною. В сиву давнину служителі релігійного культу замаювали нею олтарі під час жертвоприношень (з журналу); Життя одному квіттям все маїть, а терням треться до грудей другого (Уляна Кравченко); Він зриває квітку та закосичує нею кресаню (М. Коцюбинський); Та й вирвемо квіточку зелененьку, та й затичем Марусю молоденьку (Словник Б. Грінченка); Вістря списа кожен воїн увінчував листком лавра... (О. Гончар). — Пор. 1. прикраша́ти.

ПРИКРАША́ТИ (ПРИКРА́ШУВАТИ) (надавати привабливішого вигляду комусь, чомусь, чіпляючи на нього оздоби, одягаючи щось небуденне, підмальовуючи тощо), ОЗДО́БЛЮВАТИ (ОЗДОБЛЯ́ТИ), ПРИОЗДО́БЛЮВАТИ (ПРИОЗДОБЛЯ́ТИ), РОЗЦВІ́ЧУВАТИ, УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ), ПРИБИРА́ТИ розм., ЧЕПУРИ́ТИ розм., ПРИЧЕПУ́РЮВАТИ розм., ВИЧЕПУ́РЮВАТИ розм., ПРИХОРО́ШУВАТИ розм., ВИКРА́ШУВАТИ розм., ПРИСТРО́ЮВАТИ діал.; ОФОРМЛЯ́ТИ, ДЕКОРУВА́ТИ книжн., спец., ОБЦЯЦЬКО́ВУВАТИ розм., ВИЦЯЦЬКО́ВУВАТИ розм., ГАРНІРУВА́ТИ розм. (групою, рядом прикрас — неживі предмети); УКВІ́ТЧУВАТИ (ВКВІ́ТЧУВАТИ), ЗАКВІ́ТЧУВАТИ, КВІТЧА́ТИ, КОСИ́ЧИТИ розм., ЗАКОСИ́ЧУВАТИ розм., КЛЕЧА́ТИ етн., ЗАТИКА́ТИ заст., МАЇ́ТИ діал., ОБМА́ЮВАТИ діал. (квітами, зеленню; також прикрашати взагалі); ОРНАМЕНТУВА́ТИ (якийсь виріб, свою мову, музичний твір тощо); ПОСМА́ЧУВАТИ розм. (мову, розповідь якимись виразними деталями). — Док.: прикра́си́ти, оздо́бити, приоздо́бити, розцвіти́ти, убра́ти (вбра́ти), прибрати, причепури́ти, ви́чепурити, очепури́ти розм. прихороши́ти, ви́красити, окра́сити, пристро́їти, офо́рмити, декорува́ти, обцяцькува́ти, ви́цяцькувати, гарнірува́ти, уквітча́ти (вквітча́ти), заквітча́ти, закоси́чити, затка́ти, обмаї́ти, орнаментува́ти, посмачити. Данило шанував Авдія за його трудолюбство.. В теремах княжих, у церквах і монастирях він прикрашав стіни і ззовні і всередині (А. Хижняк); Вона почала й себе прикрашувати, накрашуватися та набілюватися (І. Нечуй-Левицький); Осіннього вечора зібралась комуна пускати млин. Хима оздоблювала червоний куточок (М. Куліш); Кістку отак різьбярева рука оздобляє слонову (переклад М. Зерова); Велів (цар) собі віз золотий зробити, Камінням дорогим його приоздобити (І. Франко); Палаців зали високі Розцвічує пензель митця (М. Бажан); Братську могилу діти вбирають квітами щовесни (О. Довженко); — Мусите приставити ялинку сьогодні, бо пани ще хотять прибирати її на вечір (М. Коцюбинський); Мати разом із старшими сестрами чепурили хату (А. Дімаров); — От якби ти, небого, стала йому подружжям, — старого б доглянула.., хату б вичепурила (Ганна Барвінок); Трудилися малярі, олійними фарбами прихорошуючи стіни (Н. Рибак); — Такої, брат, хати — світ сходи — другої не найдеш. Підожди, ми її обробимо, візерунками виб'ємо, квітками викрасимо (Панас Мирний); Малювала (Ольга) перед нею щастя материнства,.. пристроювала в найчудовіші квіти своєї уяви (І. Франко); Свого часу Ференц оформляв фойє і більярдний зал цього готелю. Там висіли його картини (О. Гончар); Застеляли (ліжниками) постіль та лави, розвішували їх на дерев'яних жердках, у такий спосіб декоруючи інтер'єр небіленої дерев'яної хати (з журналу); Мати Тетяни хату вибілила, піч вицяцькувала (К. Гордієнко); Безбородько сидів за столом з серветкою на грудях і з виглядом дегустатора гарнірував м'ясо маринованими грибками (Ірина Вільде); Уквітчувати землю — це покликання людини, яка боролася за свободу народу, за вільність своєї землі (з журналу); Весілля, як громи, Перекочують бубни по селах, Гармоністи колоссям Заквітчують друзів веселих (А. Малишко); Франка.. призналася, як її кохає Іван, як квітами квітчав її коси (С. Чорнобривець); Так косичити дівчат ніхто не вмів, як мама (І. Чендей); Мати приносила завжди з лісу березове гілля, клечала ним кімнатку (О. Іваненко); Кладіть, кладіть, косарики, кладіть на покоси, А я буду щонеділі затикати коси (пісня); Життя одному квіттям все маїть, а терням преться до грудей другого (Уляна Кравченко); — Бачите, як чумаки його (віз) орнаментували. Навіть люшню — й ту обійшли. Чудова різьба по дереву (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маїти — маї́ти дієслово недоконаного виду заквітчувати діал. Орфографічний словник української мови
  2. маїти — маю, маїш, недок., перех., діал. Заквітчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маїти — МАЇ́ТИ, маю́, маї́ш, недок., кого, що, діал. Заквітчувати. [Війт:] Маєте маїти [школу], то звивайтеся швидко! (І. Франко); – Гайові севрюки, як везли май двір на свята маїти, нарвали для мене на батькових лугах та на нашому озерці (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. маїти — маїти прикрашати будинки, церкви чи помешкання гілками дерев на Зелені свята (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. маїти — МАЇ́ТИ, маю́, маї́ш, недок., перех., діал. Заквітчувати. [Війт:] Маєте маїти [школу], то звивайтеся швидко! (Фр., IX, 1952, 188); *Образно. Життя одному квіттям все маїть, а терням преться до грудей другого (У. Кравч., Вибр., 1958, 72). Словник української мови в 11 томах