мелай

КУКУРУ́ДЗА (рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан), МАЇ́С рідко, МЕЛА́Й діал., КЕНДЕРИ́ЦЯ діал.; ПШІ́НКА розм., ПШЕНИ́ЧКА розм. (перев. про качани). Найурожайніша злакова культура кукурудза, яку звуть маїсом, царицею, іспанським хлібом, турецькою пшеничкою, арабським зерном, сарачинським просом, з'явилась на європейському континенті після відкриття Колумбом Америки (з журналу); Навкруги, Забувши, де ті й береги, Шумує Хвилями пшениця, Густо-зелена кендериця Сміється, сповнена жаги (М. Рильський); — Ось потолочи тільки, іроде, мені пшінку, потолочи (Остап Вишня); — На високих стеблах кукурудзи, поміж довгим листям, заховалася смачна пшеничка (С. Журахович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мелай — мела́й іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. мелай — див. хліб Словник синонімів Вусика
  3. мелай — -ю, ч., діал. 1》 Кукурудза. 2》 Хліб із кукурудзи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мелай — МЕЛА́Й, ю, ч., діал. 1. Кукурудза. Робив бочки на капусту, .. вимінював на мелай і фасолю (з переказу). 2. Хліб з кукурудзи. Чоловік показав на торбину. – Ото мелай тобі на дорогу (А. Турчинська). Словник української мови у 20 томах
  5. мелай — МЕЛА́Й, ю, ч., діал. 1. Кукурудза. 2. Хліб з кукурудзи. Чоловік показав на торбину. — Ото мелай тобі на дорогу (Турч., Зорі.., 1950, 189). Словник української мови в 11 томах
  6. мелай — Мелай, -лаю м. 1) = малай. 2) Кукуруза. Угор. Словник української мови Грінченка