мерзти

МЕ́РЗНУТИ (МЕ́РЗТИ) (твердіти від морозу, перетворюватися на лід), ЗАМЕРЗА́ТИ, ЗМЕРЗА́ТИ, МОРО́ЗИТИСЯ розм.; ПРОМЕРЗА́ТИ, ПРОМОРО́ЖУВАТИСЯ розм. (наскрізь або частково); ЛЕДЕНІ́ТИ (перетворюватися на лід або вкриватися кригою). — Док.: зме́рзнути (зме́рзти), заме́рзнути (заме́рзти), проме́рзнути (проме́рзти), проморо́зитися, заледені́ти. І сльоза на віях мерзне (М. Рильський); Артилеристи скинули безкозирки, і сльози замерзали на їхніх обпалених щоках (В. Кучер); Надворі люто тріщать морози, А він працює і дні і ночі; Краялось серце, змерзали сльози, Поки не сплющив навіки очі (П. Грабовський); Земля на ніч морозилася, а вдень розкисала знов (І. Ле і О. Левада); В добрі зими до самого споду промерзала маленька ріка (Т. Масенко); На зиму вода із ставів спускається і ґрунт ложа проморожується (з журналу); Ніч. Холодна, пронизлива ніч. Леденіє крило літака (Л. Забашта).

МЕ́РЗНУТИ (МЕ́РЗТИ) (відчувати холод, гинути, страждати від холоду), ЗАМЕРЗА́ТИ, ЗМЕРЗА́ТИ, ПЕРЕСТУ́ДЖУВАТИСЯ діал.; ПРОМЕРЗА́ТИ (сильно); ПРИМЕРЗА́ТИ (злегка); ЛЕДЕНІ́ТИ, КРИ́ГНУТИ діал. (ставати холодним, як лід); ДУБІ́ТИ розм. (сильно, втрачаючи чутливість, рухливість тощо). — Док.: зме́рзнути (зме́рзти), поме́рзнути (поме́рзти), заме́рзнути (заме́рзти), перестуди́тися, проме́рзнути (проме́рзти), приме́рзнути (приме́рзти), заледені́ти, одубі́ти, оду́бнути (оду́бти), одубені́ти. Як їсть, то впріє, а як робить, то мерзне (приказка); Горобці на льоту мерзли, падали (Григорій Тютюнник); — Він нічого не тямить. Ой, горенько ж моє.. Та це ж він замерзає, коли його на сон хилить (А. Шиян); Марічка перша змерзала й пускалася бігти (М. Коцюбинський); — Відшукайте, Василечку, Зоню, бо я її ніде не бачу.. Я боюся, щоби не перестудилася в своїй легкій одежі (О. Кобилянська); Мороз стояв лютий. Жаба швидко промерзла і стала мов грудочка (О. Копиленко); Бурлак в полі примерзає (П. Чубинський); Ноги леденіють (Д. Косарик); — Що, невісточко, пануєш? Маєш три сини, як соколи, а сама в холодній хаті кригнеш? (С. Васильченко); — Частина людей дубіє в полі, а частина сидить по теплих канцеляріях (П. Панч).