мертвецька

МОРГ (приміщення для трупів), ПОКІ́ЙНИЦЬКА, ТРУПА́РНЯ, МЕРТВЕ́ЦЬКА розм. Мені було дев'ятнадцять років і я був начальником моргу (Ю. Смолич); В лікарні діда пізнали, роздягли і віднесли до трупарні, сповістили Анну (І. Микитенко); Тут в анатомці університетській, В її пустій, неприбраній мертвецькій, На голому, холодному столі Лежить товариш з кулею в чолі (М. Бажан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мертвецька — мертве́цька іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. мертвецька — -кої, ж., розм. Приміщення для покійників (при лікарні, госпіталі тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мертвецька — МЕРТВЕ́ЦЬКА, кої, ж., розм. Приміщення для покійників (при лікарні, госпіталі тощо). Тут в анатомці університетській, В її пустій, неприбраній мертвецькій, На голому, холодному столі Лежить товариш з кулею в чолі (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  4. мертвецька — МЕРТВЕ́ЦЬКА, кої, ж., розм. Приміщення для покійників (при лікарні, госпіталі тощо). Тут в анатомці університетській, В її пустій, неприбраній мертвецькій, На голому, холодному столі Лежить товариш з кулею в чолі (Бажан, І, 1954, 182). Словник української мови в 11 томах