миттьовий
НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил., ХВИЛИ́ННИЙ підсил., ЕФЕМЕ́РНИЙ книжн., ЛЕТУ́ЧИЙ поет., ПЕРЕБІ́ЖНИЙ поет., БІГУ́ЧИЙ заст., ХВИЛЕ́ВИЙ підсил. заст. (який відбувається, триває, існує недовго). З-за хмар визирнуло недовговічне осіннє сонце (Н. Рибак); Нічого особливого не находять (лікарі). Це щось таке, мовляв, минуще, а так дитина здорова (О. Гончар); На засмаглому обличчі іноді випливала легка скороминуща посмішка (С. Журахович); Вона розповіла Білогрудові одну з тих швидкоминучих історій, якими були щедро сповнені фронтові будні (Ю. Бедзик); Всі ці п'ять років, як не вважати на швидкоплинні пустощі-залицяння, Карнавченко був вірний Прісі (І. Сенченко); Хіба життя не бистроплинний сон, а сонне життя? (М. Коцюбинський); Приходив (Мічурін) до неї (природи) вже не як узурпатор і воїн, який вимагав покори, а як.. мізерно дрібна її частка, скороминуща, майже миттєва в безупинному русі життя (О. Довженко); — Признаюся, Бейбі, — кажу я, — що не пізнаю вас. Ви страшенно змінилися. А може, це тільки хвилинне! (М. Ірчан); Навіть цей храм, ..Бездушная будова, що звели Такі ж, як я, створіння ефемерні, І той переживе віків багато (В. Самійленко); Не дай в неволі пропадати, Летучі літа марно тратить (Т. Шевченко); Летітиме він, не знаючи, що все на світі є перебіжне й немає ніде чудес і тайн (Ю. Яновський); Я не знала роду-племені своєї знайомої, ледве знала імення — се була літня хвилева знайомість (Леся Українка). — Пор. 2. коро́ткий, тимчасо́вий.
ШВИДКИ́Й (про дії, рухи, темп тощо — який відзначається великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, БУРХЛИ́ВИЙ підсил., НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ) підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил.; ПОСПІ́ШНИЙ, СПІ́ШНИЙ, ПОСПІ́ШЛИВИЙ, КВАПЛИ́ВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, ПРИСПІ́ШЕНИЙ, ПОХІ́ПЛИВИЙ (ПОХО́ПЛИВИЙ) діал. (який здійснюється, виконується з поспіхом); ШВИ́ДКІСНИЙ (перев. про виробничі процеси); КОРО́ТКИЙ, МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й), МОМЕНТА́ЛЬНИЙ, РАПТО́ВИЙ, БЛИСКАВИ́ЧНИЙ підсил., НЕЗАБА́РНИЙ розм. (про дію, рух); МОТО́РНИЙ, ЖВА́ВИЙ, ЕНЕРГІ́ЙНИЙ, РУХЛИ́ВИЙ (перев. про роботу, виконання чогось — здійснюваний у швидкому темпі); СПІ́РНИ́Й розм. (про ходу); ПЛИВКИ́Й (перев. про течію); ЧА́СТИЙ, ДРІБНИ́Й (який складається з часто повторюваних дій, рухів тощо). Од швидкої ходи він аж вихав полами на повітрі, а волосся на голові настовбурчилось вгору (І. Нечуй-Левицький); Максим починає танцювати. Нема в нього ні стрімких вихилясів, ні підскоків (М. Стельмах); Де руки й охота, там скора робота (прислів'я); Її сумне, тужливе око слідить за бистрими рухами ігли (І. Франко); Швидко вони покотили полем, тільки кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої їзди (Панас Мирний); Софія подалась хуткою ходою стемнілою стежкою (Леся Українка); Минув місяцьдругий шпаркої роботи (Д. Бедзик); Вперше зазнає Тоня такої швидкості, такої бурхливої їзди з перешкодами (О. Гончар); Критики одноголосно говорять про невпинний ріст, невпинний поступ на літературному полі (В. Еллан); Махове коло закрутилося в такому шаленому льоті, що, здавалось, підхопить з собою й машину (М. Коцюбинський); Поспішний відступ черкасців до лісу не рятував їх (І. Ле); Раби.. сплять важким сном, що розпирає їм груди спішним, нерівним диханням (Леся Українка); Розвалистою, але поспішливою ходою подався (Василь) до колиби (І. Чендей); Він уже підходив до будинку головного інженера, коли раптом почув позаду квапливі кроки (Ю. Шовкопляс); Поквапливим рухом поліз (Арсен) до кишені по цигарки (Є. Гуцало); Усе в нім, від нерівного, поквапного ходу і бистрого, але миготливого погляду, аж до методу навчання,.. було немов навмисно зложене з суперечностей (І. Франко); Мав (Забейко) враження, що його вело у цей приспішений рух друге маленьке серце (Ірина Вільде); Настали жнива, з довгими палючими днями, невеличкими короткими ночами, з важкою, похопливою роботою (Панас Мирний); Зміна провела швидкісну плавку і видала сталь високої якості (А. Хижняк); Нахилила (Уляна) голову сина трішечки нижче, бо він був уже хлопчик височенький, поцілувала коротким поцілунком (Григорій Тютюнник); У практиці польотів на сучасному винищувачі неминучі гострі ситуації, які вимагають миттєвого з'ясування причин їх появи і блискавичної реакції (з газети); Озирнувшися звичним моментальним рухом, Панько пізнав: спереду був чорний, мов негр, кочегар (В. Еллан); Але ж чому, сформувавшися з атомів, речі ніколи Нас не вражають раптовою зміною сталих кольорів? (переклад М. Зерова); Недалечко чутно сопілку, що грає якусь моторну, танцюристу мелодію (Леся Українка); Вона рада була, що в неї тепер є багато роботи, і навіть помолодшала,.. рухи жваві, енергійні, все робить бігом (С. Чорнобривець); Вся ця забава в бойовисько була.. рухлива й метушлива (О. Досвітній); Він ішов незалежно своєю важкуватою, поважною і разом з тим спірною ходою (О. Кундзич); Стрільба ставала частіша (О. Стороженко); Він чує за фіранкою шелестіння шовку і дрібні жіночі кроки (В. Кучер).