1. Словник синонімів української мови

мовчан

МОВЧУ́Н (той, хто не любить багато говорити), МОВЧА́ЛЬНИК розм., МОВЧА́ЗНИК розм., МОВЧА́Н розм., МОВЧА́К розм.; ПОНУ́РА розм. (похмура людина). Ковалі Грищенки — мовчуни. Удвох з братом за вік викували більше підків, ніж сказали слів (Ю. Мушкетик); Якщо досі цей начальник Гнув за критику в дугу, То тепер він став — мовчальник! Як не крийте — ні гу-гу! (С. Олійник); Три чверті з отих мовчазників, непривітних людей, які мешкали зі мною у Вілья-Леоні, коли дати їм людське життя, змінилися б так, що й батько з матір'ю їх не впізнали б (І. Муратов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мовчан — Мовча́н прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. мовчан — Мовчун, немова, д. мовчак. Словник синонімів Караванського
  3. мовчан — див. мовчазний Словник синонімів Вусика
  4. мовчан — -а, ч. Те саме, що мовчун. У мовчана грати — мовчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мовчан — Мовчан, -на м. 1) = мовчак. О. 1861. X. Шевч. 16. 2) = мовчанка. у мовчана грати. Молчать. І знов почали ми у мовчана грати, журимось. Г. Барв. 50. Словник української мови Грінченка