1. Словник синонімів української мови

монотонний

МОНОТО́ННИЙ (який весь час звучить однаково), ОДНОЗВУ́ЧНИЙ, ОДНОТО́ННИЙ. — Ну? — Те нукання як крапля з даху після великого грозового дощу, й під його монотонний плюск гарно було дрімати (І. Багряний); Однозвучне цокання годинника переривало тишину малої кімнати (О. Кобилянська); Краплі, зриваючись з дерев, мерехтять самоцвітами і своїм однотонним перестуком заколисують землю (М. Стельмах).

ОДНОМАНІ́ТНИЙ (позбавлений різноманітності, змін, весь час однаковий), МОНОТО́ННИЙ, ОДНОТО́ННИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ. Серед одноманітного стрекотання коників почувся пронизливий свист (С. Скляренко); Небагато часу минуло, а вже мені обридло життя, монотонне та безквітне (І. Нечуй-Левицький); Було, весни животворящий дух Замети срібні склом тонким укриє, І перших крапель однотонних рух Наллє серця вином ясної ліри (М. Рильський); (Любов:) Риск.. та що, без нього все життя людське було б одностайне, як осінній дощ (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монотонний — (який звучить однаково) однозвучний, однотонний, (в рухах, одязі) одноманітний. Словник синонімів Полюги
  2. монотонний — моното́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. монотонний — Однотонний, однозвучний; (- життя) одноманітний; П. нудний, нудотний Словник синонімів Караванського
  4. монотонний — -а, -е. 1》 Однотонний, однозвучний. 2》 перен. Позбавлений різноманітності, змін; одноманітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. монотонний — Однозгучний, одноманітний, нудний, нудотний Словник чужослів Павло Штепа
  6. монотонний — МОНОТО́ННИЙ, а, е. 1. Однотонний, однозвучний. Він говорив тихо, скрипучим, монотонним голосом (М. Коцюбинський); В поїзді можна було поспати під монотонне перестукування коліс (Д. Ткач). 2. перен. Позбавлений різноманітності, змін; одноманітний. Словник української мови у 20 томах
  7. монотонний — моното́нний (від грец. μονότονος – однозвучний) однозвучний, одноманітний; ¤ м-а функція – функція дійсної змінної, яка при зростанні аргументу або не спадає на всій області її визначення (неспадна), або не зростає (незростаюча). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. монотонний — Моното́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. монотонний — МОНОТО́ННИЙ, а, е. 1. Однотонний, однозвучний. Він говорив тихо, скрипучим, монотонним голосом (Коцюб., І, 1955, 292); В поїзді можна було поспати під монотонне перестукування коліс (Ткач, Черг. завдання, 1951, 22). 2. перен. Словник української мови в 11 томах