монтувальник
МОНТА́ЖНИК (фахівець, який складає і встановлює різні машини, конструкції, споруди тощо); МОНТУВА́ЛЬНИК. — Скажіть, чому ви, головний інженер, так і не поцікавились, де ж саме допустились помилки монтажники п'ятнадцять років тому? (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монтувальник — монтува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- монтувальник — -а, ч. Фахівець із монтування; монтажник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- монтувальник — МОНТУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із монтування; монтажник. І треба сказати, що успіх, з яким пройшли гастролі, значною мірою завдячує й бездоганній роботі освітлювачів.., монтувальників (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- монтувальник — МОНТУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із монтування; монтажник. І треба сказати, що успіх, з яким пройшли гастролі, значною мірою завдячує й бездоганній роботі освітлювачів.., монтувальників (Мист., б, 1958, 35). Словник української мови в 11 томах