моргавка

БЛИСКАВИ́ЦЯ (короткий спалах вночі на обрії без грому — відблиск далекої блискавки), ЗІРНИ́ЦЯ, МИ́ГАВКА розм., МО́РГАВКА рідше. На городі вітер шумить вербами, надворі чорно: блискавиця поблискує (Марко Вовчок); — Десь гроза, — сказав він, побачивши далеко на обрії ледве помітний відсвіт зірниці (В. Собко).

КАГАНЕ́ЦЬ (невеликий світильник, що складається з ґнота та посуду, в який наливається олія, гас тощо), ПЛО́ШКА, БЛИКУ́Н розм., БЛИ́МАВКА розм., БЛИСКУНЕ́ЦЬ розм., МИГУНЕ́ЦЬ розм., МО́РГАВКА розм., СЛІПА́К розм., СЛІПУ́ШКА розм.; ЛАМПА́ДА (світильничок, який вішають перед іконами). На полицях уже стояли зібрані з усього села чудернацькі зразки найстародавніших лойових каганців, німецькі плошки (В. Кучер); В хатах горить світло, в кого каганець, в кого просто бликун з олії або лою (І. Цюпа); — Нічого! Прийде час, і ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (О. Гончар); В хаті маленькою зрочкою світив бляшаний блискунець-каганчик (С. Васильченко); — Засвіти, Горпино, якогось мигунця (М. Стельмах); — Олю, засвіти "моргавку" (А. Головко); Мірошниченко підіймає над головою чахлий вогник сліпака (М. Стельмах); Сліпушка на комині блимає (К. Гордієнко); У кутку — коло божниці — лампада (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моргавка — мо́ргавка іменник жіночого роду зірниця; каганець розм. Орфографічний словник української мови
  2. моргавка — див. блискавка; каганець Словник синонімів Вусика
  3. моргавка — МО́РГАВКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що блискави́ця 2; зірниця (див. зірни́ця¹ 3). Моргавко, моргавко, моргни ще! нехай я собі огірочка-пуп'яночка знайду (Номис). 2. Те саме, що кагане́ць 1. Потім сказав [Безуглий] у темряву кімнати: – Олю, засвіти “моргавку” (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  4. моргавка — МО́РГАВКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що блискави́ця 2; зірниця ( див. зірни́ця⁴3). Моргавко, моргавко, моргни ще! нехай я собі огірочка-пуп’яночка знайду (Номис, 1864, № 565). 2. Те саме, що каганець 1. Потім сказав [Безуглий] у темряву кімнати: — Олю, засвіти "моргавку" (Головко, II, 1957, 597). Словник української мови в 11 томах
  5. моргавка — Моргавка, -ки ж. Названіе молніи, данное ей цыганомъ (въ анекдотѣ): Моргавко, моргавко, моргни ще! нехай я собі огірочка пуп'яночка знайду. Ном. № 566. Словник української мови Грінченка