морозонько
МОРО́З (холодна погода, коли температура повітря падає нижче нуля), ХО́ЛОД, МОРО́ЗОНЬКО пестл. фольк.; СКИ́ПЕНЬ діал. (дуже холодна погода). Мороз лютує, аж скрипить (Т. Шевченко); Вогню не розпалювали. Холод проймав до кісток, земля — замерзла, без снігу (Ю. Яновський); Як скували морозоньки Дніпровую воду, Ой звернувсь Богдан Хмельницький До свого народу (пісня); .- В такий скипень добрий хазяїн собаку не вижене на поле (М. Сиротюк). — Пор. за́морозки.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- морозонько — моро́зонько іменник чоловічого роду нар.-поет. Орфографічний словник української мови
- морозонько — див. мороз Словник синонімів Вусика
- морозонько — -а, ч., нар.-поет. Пестл. до мороз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- морозонько — МОРО́ЗОНЬКО, а, ч., нар.-поет. Пестл. до моро́з. Як скували морозоньки Дніпровую воду, Ой, звернувсь Богдан Хмельницький до свого народу (з думи). Словник української мови у 20 томах
- морозонько — МОРО́ЗОНЬКО, а, ч., нар.-поет. Пестл. до моро́з. Як скували морозоньки Дніпровую воду, Ой, звернувсь Богдан Хмельницький до свого народу (Укр.. думи.., 1955, 565). Словник української мови в 11 томах
- морозонько — Моро́зонько, -ка м. ум. отъ мороз. Словник української мови Грінченка