1. Словник синонімів української мови

мотор

АВТОМОБІ́ЛЬ, АВТОМАШИ́НА, МАШИ́НА розм., АВТО́ розм., ЧОРТОПХА́ЙКА розм., жарт.; МОТО́Р розм. (перев. легковий). До театру під'їжджали автомобілем (Ірина Вільде); Незабаром підійшла автомашина з цеглою (М. Ю. Тарновський); Тут під'їхала вантажна машина (Є. Гуцало); Мимо бескетів червоних злетів наш авто в полонину (М. Зеров); Чортопхайка дирчить, як скажена, — далеко чути (Ю. Яновський); Літали по шосе мотори, кавалькади, й гомонів ліс від музики (М.Хвильовий).

ДВИГУ́Н (машина, що перетворює різні види енергії на механічну); ДВИЖО́К розм. (маленька пересувна машина); МОТО́Р (перев. у транспортних засобах). Важко дихав двигун електростанції (П. Автомонов); Механік — бригадир Олександр Олександрович встановив біля кошари движок (І. Багмут); Вдалині, між звуків дивних, хоть і знаних, Мотор на річці у човні (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотор — Мото́р: — рушій, рушійна сила, ініціатор, натхненник, керівник [47] — стимул [39] Словник з творів Івана Франка
  2. мотор — мото́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. мотор — Двигун, рушій. Словник синонімів Караванського
  4. мотор — [мотор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  5. мотор — -а, ч. Машина, що перетворює різні види енергії на механічну; двигун (у 1 знач.). Мотор-колесо — агрегат для автомобіля, тролейбуса і т. ін., що об'єднує мотор, редуктор, гальмовий пристрій і колесо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. мотор — Рушійка Словник чужослів Павло Штепа
  7. мотор — МОТО́Р, а, ч. Машина, що перетворює різні види енергії на механічну; двигун (у 1 знач.). З поля, коли прислухаєшся, долітає вуркотання мотора (П. Панч); Глущук з Багатирем обходив усе артільне господарство і всюди бачив.. Словник української мови у 20 томах
  8. мотор — мо́тор мотор (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. мотор — А, ч. Серце. Щось мотор глохне: треба сходити до кардіолога і перевіритись. Словник сучасного українського сленгу
  10. мотор — 1 (-а) ч.; жрм. Автомашина; таксі. А якість така, що не встиг я взятися до банки, як знадвору профуркотів іноземний мотор (Б. Жолдак, Бог буває); Коли уся сімка прибула на двох "моторах" під потрібну браму, нічне життя вирувало <...> (СМ, 2.03. Словник жарґонної лексики української мови
  11. мотор — мото́р (від лат. motor – той, що рухає) двигун (електричний або внутрішнього згоряння). Словник іншомовних слів Мельничука
  12. мотор — Мото́р, -ра; -то́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. мотор — МОТО́Р, а, ч. Машина, що перетворює різні види енергії на механічну; двигун (у 1 знач.). З поля, коли прислухаєшся, долітав вуркотання мотора (Панч, В дорозі, 1959, 233); Глущук з Багатирем обходив усе артільне господарство і всюди бачив.. Словник української мови в 11 томах