моховик

МОХОВИ́К (гриб), РЕШЕТНЯ́К (РЕШЕТНИ́К), РЕШІ́ТКА, КОРОВ'Я́К діал. Поблизу ялин і сосен ховаються рижики, справжні маслюки, сироїжки, жовті грузді, моховики (з журналу); Зародив тієї осені білий гриб і решітка (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моховик — мохови́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. моховик — див. болото Словник синонімів Вусика
  3. моховик — -а, ч. Їстівний гриб із бурою шапкою, жовтувато-зеленуватою зісподу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. моховик — МОХОВИ́К, а́, ч. Їстівний гриб із бурою шапкою, жовтувато-зеленуватою зісподу. У дубових і березових гаях навколо Києва є білі гриби, підберезники, моховики (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. моховик — Їстівний шапинковий гриб класу базидіоміцетів; поширений майже на всій земній кулі; бл. 30 видів; в Україні найпоширеніші пол. гриб, м. зелений, м. різнобарвний, м. тріщинуватий. Універсальний словник-енциклопедія
  6. моховик — МОХОВИ́К, а, ч. Їстівний гриб із бурою шапкою, жовтувато-зеленуватою зісподу. У дубових і березових гаях навколо Києва є білі гриби, підберезники!, моховики (Веч. Київ, 10.УІ 1961, 3). Словник української мови в 11 томах
  7. моховик — Мохови́к, -ка м. раст. Boletus subtomentosus. ЗОЮР. І. 114. Словник української мови Грінченка