моховик
МОХОВИ́К (гриб), РЕШЕТНЯ́К (РЕШЕТНИ́К), РЕШІ́ТКА, КОРОВ'Я́К діал. Поблизу ялин і сосен ховаються рижики, справжні маслюки, сироїжки, жовті грузді, моховики (з журналу); Зародив тієї осені білий гриб і решітка (В. Кучер).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- моховик — мохови́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- моховик — див. болото Словник синонімів Вусика
- моховик — -а, ч. Їстівний гриб із бурою шапкою, жовтувато-зеленуватою зісподу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- моховик — МОХОВИ́К, а́, ч. Їстівний гриб із бурою шапкою, жовтувато-зеленуватою зісподу. У дубових і березових гаях навколо Києва є білі гриби, підберезники, моховики (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- моховик — Їстівний шапинковий гриб класу базидіоміцетів; поширений майже на всій земній кулі; бл. 30 видів; в Україні найпоширеніші пол. гриб, м. зелений, м. різнобарвний, м. тріщинуватий. Універсальний словник-енциклопедія
- моховик — МОХОВИ́К, а, ч. Їстівний гриб із бурою шапкою, жовтувато-зеленуватою зісподу. У дубових і березових гаях навколо Києва є білі гриби, підберезники!, моховики (Веч. Київ, 10.УІ 1961, 3). Словник української мови в 11 томах
- моховик — Мохови́к, -ка м. раст. Boletus subtomentosus. ЗОЮР. І. 114. Словник української мови Грінченка