мошва
МОШКА́ збірн. (дрібні двокрилі комахи), МОШВА́, МОШКАРА́ розм., МУШВА́ розм. Дзижчить мошка над скошеними травами (Г. Хоткевич); Над головою роєм вилася мошва та комарі (Ю. Збанацький); Який чудесний танок затіяла над пеньком мошкара! (О. Копиленко); У скісному промені сонця грає роєм мушва (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мошва — мошва́ іменник жіночого роду збірн. Орфографічний словник української мови
- мошва — -и, ж., збірн. Те саме, що мошка. Хмара мошви. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мошва — МОШВА́, и́, ж., збірн. Те саме, що мошка́. Дуже мошва диму боїться! (Остап Вишня); Над головою [хлопців] роєм вилася мошва та комарі (Ю. Збанацький); * У порівн. Про що не подумаєш, а вони [думки] вже тут, мов мошва ота, над головою крутяться, жалять (І. Цюпа); Хмара мошви. Словник української мови у 20 томах
- мошва — МОШВА́, и, ж., збірн. Те саме, що мошка́. Дуже мошва диму боїться! (Вишня, І, 1956, 329); Над головою [хлопців] роєм вилася мошва та комарі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 49); *У порівн. Словник української мови в 11 томах