мудь

ГРУБІЯ́Н (той, хто грубо себе поводить), НЕЧЕ́МА, ХАМ зневажл., лайл., БУРБО́Н заст., зневажл., ХАМЛО́ вульг., лайл., ХАМУ́ЛА вульг., лайл., МУДЬ зневажл., лайл. За старшого над людьми тут ротмістр Гессен, крикун і грубіян (О. Гончар); — Мені не слід було б тепер і розмовляти з вами. З отаким нечемою! (А. Головко); За цілий рік жодного листа не написав (Галаґан). Хам! (А. Головко); Ми з Герном написали листа в Орськ майору Мєшкову, просили допомогти Шевченкові, а той товстошкірий бовдур, той бурбон нічого не второпав і почав його терзати муштрою (З. Тулуб); — Мільцю, чуєш, що за комедію робить з нами отсей хамло!.. простягає руку по нашу дитину! (І. Франко); (Шмуль:) Ну, ти, хамула! Чого штовхаєшся? (С. Васильченко); Най би поважився чоловік не обминути його.., то так зганьбить, що й о світі не стямишся! — А ти, мудю! А ти, хлопе! А ти, опришку! (І. Франко).

НЕОТЕ́СА розм. (некультурна, невихована, неосвічена людина); МУРЛО́ зневажл., лайл., МУРМИ́ЛО зневажл., лайл., МУДЬ зневажл., лайл., ХАМУ́ЛА заст. зневажл., лайл. (груба, некультурна людина). — І слава Богові, що пішов у москалі, а то б вона його і так покинула... Мужик! неотеса!.. (Панас Мирний); Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки (П. Загребельний); — Ну, сину, як маєш охоту, то я тебе в школу віддам.. — Ні, не хочу.. — О се ще... ціпов'яз! Родився мудьом (мудем) — мудьом і вмреш! — сказав Наум (М. Коцюбинський); — Чого ти на мене тикаєш? Я тобі не дам грошей за місяць. Ніяк не привчили цих хамул, як треба розмовлять з панами (І. Нечуй-Левицький). — Пор. неві́глас.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мудь — Зневажливе: мужик, хам [I] — зневажливо: мужик [V,VI] — неотеса, груба людина [III] — хам, неотеса [II] мудь: презрительпо: мужикъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. мудь — мудь іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  3. мудь — -я, ч., зневажл., лайл. Груба, невихована людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мудь — МУДЬ, я, ч., зневажл., лайл. Груба, невихована людина. – А ти, мудю! А ти, хлопе! А ти, опришку! (І. Франко); – Ну, сину, як маєш охоту, то я тебе в школу віддам .. – Ні, не хочу .. – О се ще... ціпов'яз! Родився мудьом [мудем] – мудьом і вмреш! – сказав Наум, махнувши рукою (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  5. мудь — мудь (му́дьо) знев. селюк, простак (ст)|| = бадиль ●му́дьо парши́вий (лайка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. мудь — (-я) ч.; мол.; зневажл. Те саме, що мудак. <...> ти Єву трахнув ще по телефону / доки мудь-Адам ліпив їй рай <...> (В. Цибулько, Майн кайф); — Ну шо, зашив? — Но. — У. А чо такий мудь? (Р. Кухарук, Любити хлопчика). Словник жарґонної лексики української мови
  7. мудь — МУДЬ, я, ч., зневажл., лайл. Груба, невихована людина. — А ти, мудю! А ти, хлопе! А ти, опришку! (Фр., II, 1950, 84); — Ну, сину, як маєш охоту, то я тебе в школу віддам.. — Ні, не хочу.. — О се ще… ціпов’яз! Родився мудьом — мудьом і вмреш! — сказав Наум, махнувши рукою (Коцюб., І, 1955, 103). Словник української мови в 11 томах
  8. мудь — Мудь, -дя м. 1) Неотеса, грубый человѣкъ, мужикъ. Та що й говорить з такими глечиками, з такими мудями. Левиц. Пов. 182. 2) = мудо. Як я... стягну з коня цього черкеса, так хватайте його прямо за мудя, то він буде наш... Хватили його тільки за мудя, той зараз і ослаб. СХО. VIII. 315. Словник української мови Грінченка