1. Словник синонімів української мови

мулкий

МУЛКИ́Й (покритий мулом; на поверхні якого є мул); МУ́ЛИСТИЙ (у якому є багато мулу); МУЛУВА́ТИЙ (МУЛКУВА́ТИЙ), ГЛЕЮВА́ТИЙ, ГЛЕЙКУВА́ТИЙ (покритий мулом; з невеликим умістом мулу). Вони затовкували ногами мулке дно, щоб риба наосліп потрапляла до їхньої пастки (О. Бойченко); Стояв тут водяний млин. За тихої погоди видко було на мулистому дні підмурівок млина (В. Дрозд); Алювіальні утворення басейну р. Інгулу представлені різнозернистими мулуватими пісками з домішкою обкатаної гальки (з журналу); Гриміло море, розбиваючи в тумані свої хвилі об глеюваті береги (В. Кучер); Ми з Владеком повинні були тачками відвозити до яру залізний брухт по вузеньких дошках, прокладених в заболоченій глейкуватій землі (І. Муратов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мулкий — мулкий – мулький Розрізняються значенням. Мулкий – укритий мулом, з мулом. Мулке дно, мулкий берег, мулкий ставок. Мулький – який муляє; переносно: той, що гнітить. Мулький рюкзак, мульке ліжко, мулькі спогади. Похідне – мулько. На серці щось мулько. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. мулкий — мулки́й прикметник з намулом Орфографічний словник української мови
  3. мулкий — МУЛКИЙ – МУЛЬКИЙ Мулкий. Покритий мулом, з мулом: мулке дно, мулкий берег, мулкий ставок. Мулький. Який муляє; переносно – який бентежить, гнітить: мулький рюкзак, мульке ліжко, мулькі спогади. Пох. мулько: на серці щось мулько. Літературне слововживання
  4. мулкий — Мулистий, замулений, грузький, глейкий, глеюватий. Словник синонімів Караванського
  5. мулкий — див. в'язкий Словник синонімів Вусика
  6. мулкий — -а, -е. Покритий мулом, на поверхні якого є мул. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. мулкий — МУЛКИ́Й, а́, е́. Покритий мулом, на поверхні якого є мул. Сахно .. мало не по коліна вгрузла у мулке днище озера (Ю. Смолич); Ми стояли на мулкому, порослому рогозою березі (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
  8. мулкий — Мулки́й, -ка́, -ке́ (від мул) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. мулкий — МУЛКИ́Й, а́, е́. Покритий мулом, на поверхні якого є мул. Сахно.. мало не по коліна вгрузла у мулке днище озера (Смолич, І, 1958, 99); Ми стояли на мулкому, порослому рогозою березі (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 80). Словник української мови в 11 томах
  10. мулкий — Мулкий, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень. Канев. у. Словник української мови Грінченка