муніципалітет

МУНІЦИПАЛІТЕ́Т (орган місцевого самоврядування в деяких країнах; будинок, в якому він міститься); МАГІСТРА́Т (у Литві, Польщі і в Україні до другої половини ХІХ ст., а також у деяких західноєвропейських країнах). У Києві перебуває делегація муніципалітету італійського порідненого міста Флоренції (з газети); Головна дорога веде попри магістрат, староство, жандармерію (Уляна Кравченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

муніципалітет — муніципаліте́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
муніципалітет — див. МАҐІСТРАТ Словник синонімів Караванського
муніципалітет — -у, ч. 1》 Виборний орган місцевого, переважно міського, самоврядування. 2》 Будинок, у якому міститься цей орган. Великий тлумачний словник сучасної мови
муніципалітет — Управа міська, див. мерія, ратуша Словник чужослів Павло Штепа
муніципалітет — МУНІЦИПАЛІТЕ́Т, у, ч. 1. Орган місцевого самоврядування в ряді країн; // Будинок, у якому міститься цей орган. 2. У деяких країнах – адміністративно-територіальна одиниця. Словник української мови у 20 томах
муніципалітет — муніципаліте́т (франц. municipalite, від лат. municipium – муніципія) 1. В ряді буржуазних країн виборний орган місцевого, переважно міського, самоврядування. 2. Будинок, у якому міститься орган місцевого самоврядування. Словник іншомовних слів Мельничука
муніципалітет — Муніципаліте́т, -ту; -те́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
муніципалітет — МУНІЦИПАЛІТЕ́Т, у, ч. У буржуазних країнах — орган місцевого самоуправління. При інших рівних умовах муніципалітет і муніципальне землеволодіння є безсумнівно вужчою ареною класової боротьби, ніж уся нація, ніж націоналізація землі (Ленін, 10, 1949, 246); // Будинок, у якому міститься цей орган. Словник української мови в 11 томах