муркання
МУРКОТА́ННЯ (МУРКОТІ́ННЯ), МУРЧА́ННЯ, МУ́РКАННЯ, ВОРКОТА́ННЯ (ВОРКОТІ́ННЯ), ВУРКОТА́ННЯ (ВУРКОТІ́ННЯ), ВУ́РКІТ, ВОРКО́ТА розм., МУРМОТА́ННЯ (МУРМОТІ́ННЯ) розм. — Пор. 1. муркота́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- муркання — му́ркання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- муркання — -я, с. Дія за знач. муркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- муркання — МУ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. му́ркати. Словник української мови у 20 томах
- муркання — МУ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. му́ркати. Словник української мови в 11 томах