мідень

КАЗА́Н (металева перев. круглої форми посудина, звичайно з відкритою верхньою частиною, для варіння страви, кип'ятіння води тощо), КОТЕ́Л, ЗАЛІЗНЯ́К діал.; ЧАВУ́Н, БАНЯ́К, ЛЕ́МБИК заст. (чавунний горщик); МІ́ДЕНЬ заст. (мідний). П'ять казанів стояло юшки, А в чотирьох були галушки (І. Котляревський); На повітрі готовилися смажені пироги, котли каші, борщу (Г. Хоткевич); В залізняку вже кипіла вода (І. Чендей); Зварить Федора відерний чавун борщу — за день як вітром вивіє (Григорій Тютюнник); Вона кришить буряки в баняк, заливає водою і ставить у піч (Є. Гуцало); Раз Лембики удвох, чи то утрьох, Загризлися з Горшками (Л. Боровиковський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мідень — мі́день іменник чоловічого роду казан рідко Орфографічний словник української мови
  2. мідень — -дня, ч., заст. Мідний казан, горщик і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мідень — МІ́ДЕНЬ, дня, ч., заст. Мідний казан, горщик і т. ін. Так в мідні клекотить гарячий, Так в кабаці кричить піддячий, Як кажуть, хоть винось святих (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  4. мідень — МІ́ДЕНЬ, дня, ч., заст. Мідний казан, горщик і т. ін. Так в мідні клекотить гарячий, Так в кабаці кричить піддячий, Як кажуть, хоть винось святих (Котл., І, 1952, 233). Словник української мови в 11 томах
  5. мідень — Мідень, -дня м. Мѣдный котелъ, мѣдный горшокъ, мѣдный самоваръ. Так в мідні клекотить гарячий. Котл. Ен. V. 63. Словник української мови Грінченка