мілководдя
МІЛИНА́ (мілка частина водойми, небезпечна для судноплавства), МІЛИ́ЗНА, МІЛКЕ́, МІЛКОВО́ДДЯ, ОБМІ́ЛИНА, О́БМІЛЬ, ВІДМІ́ЛИНА (перев. прибережна, утворена наносами); БАР (наносний підводний вал у прибережній зоні моря або в гирлі річки); ПЕРЕ́МІЛ (ПЕРЕ́МІЛЬ) розм. (перев. яка йде від берега). Скраю, на мілині, ледь коливались червоні водорості (О. Донченко); Їх провідник не йшов навпростець. Йому доводилося робити чимало викрутасів, вишукуючи для себе мілизну (М. Трублаїні); Там, на мілкому, хтось купався (Є. Гуцало); Через мілководдя вони не могли підійти близько до коси, і люди кидалися в воду ще далеко від берега (С. Добровольський); Човен з розгону ткнувся в золотаву обмілину (З. Тулуб); Недалеко від перемілу, що хвилясто просвічувався світлою жовтизною, поставили ятері (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- мілководдя — мілково́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- мілководдя — -я, с. 1》 Низький рівень води (в річці, озері тощо) та період з таким рівнем води. 2》 Частина, місце водойми (озера, річки тощо) з низьким рівнем води, з невеликою глибиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мілководдя — Маловоддя Словник чужослів Павло Штепа
- мілководдя — МІЛКОВО́ДДЯ, я, с. 1. Низький рівень води (в річці, озері тощо) та період з таким рівнем води. В період мілководдя, коли з морськими припливами в річку надходить солона вода, гребля закриває їй вхід до каналу (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- мілководдя — МІЛКОВО́ДДЯ, я, с. 1. Низький рівень води (в річці, озері тощо) та період з таким рівнем води. В період мілководдя, коли з морськими припливами в річку надходить солона вода, гребля закриває їй вхід до каналу (Наука.., 3, 1958, 54). Словник української мови в 11 томах