мімікрія

ПРИСТОСО́ВНИЦТВО (поведінка, погляди пристосованця), КОНФОРМІ́ЗМ, МІМІКРІ́Я книжн. Пристосовництво — один із способів протидіяти часові. На жаль, здається, дуже поширений серед деяких категорій людей (П. Загребельний); У проблемі конформізму.. відбивається суть теоретичних конструкцій групової динаміки, її механізм (з журналу); — Хамелеони і вся мімікрія були, є і, мабуть, ще довго будуть. І дарма дехто гадає, що це дрібниці (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

мімікрія — мімікрі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
мімікрія — -ї, ж. 1》 Подібність одних тваринних чи рослинних організмів до інших або до предметів навколишнього середовища; здатність наслідувати навколишнє середовище з метою самозбереження. 2》 перен. Безпринципне пристосування до оточення, до умов життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
мімікрія — Пристосова, наподоба Словник чужослів Павло Штепа
мімікрія — МІМІКРІ́Я, ї, ж. 1. Подібність одних тваринних чи рослинних організмів до інших або до предметів навколишнього середовища; здатність наслідувати навколишнє середовище з метою самозбереження. Природа чудовий митець .. Словник української мови у 20 томах
мімікрія — мімікрі́я (англ. mimicry, від грец. μιμέομαι – наслідую) подібність одних тварин і рослин (чи їхніх органів) до інших або до предметів навколишнього середовища. М. – захисне пристосування. Напр., подібність деяких метеликів до сухого або пожовклого листя. Словник іншомовних слів Мельничука
мімікрія — Мімікрі́я, -рі́ї, -рі́єю (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
мімікрія — МІМІКРІ́Я, ї, ж. 1. Подібність одних тваринних чи рослинних організмів до інших або до предметів навколишнього середовища; здатність наслідувати навколишнє середовище з метою самозбереження. Природа чудовий митець.. Словник української мови в 11 томах