навіщось
НАВІ́ЩОСЬ (з якоюсь метою), НА́ЩОСЬ, ДЛЯ ЧО́ГОСЬ, ЧОГО́СЬ, ЗА́ДЛЯ ЧО́ГОСЬ, ПОЩО́СЬ заст. Вона.. навіть побігла навіщось у садок із тією трембітою (Є. Гуцало); — Дядьку Юхиме, управитель у кузні та нащось кличуть! (А. Головко); Тільки що мати вийшла чогось надвір, він зразу схопився (Панас Мирний); Марусяк з Бідочуковим присіли було пощось на хвилину (Г. Хоткевич).
ЧОМУ́СЬ присл. (невідомо чому), ЧОГО́СЬ, НАВІ́ЩОСЬ, НАЩОСЬ, ЩОСЬ розм., ЯКОСЬ розм. Давидові чомусь так весело (А. Головко); Чогось мені чудно, Чогось мені дивно, Чогось мого милого Звечора не видно (пісня); Майданчик той навіщось обгороджений залізними трубами, хоч вхід тут завжди вільний (Є. Гуцало); Жінка нащось розв'язала косинку, спустила її на плечі (М. Коцюбинський); Чую я — не спиться щось моєму парубкові (Марко Вовчок); Любий дядьку! Справді мені якось аж дивно, що я ніяк не можу з Вами побачитись (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- навіщось — наві́щось прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- навіщось — присл. З якоюсь метою, для чогось. || З якоїсь причини, чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навіщось — НАВІ́ЩОСЬ, присл. Для чогось, з якою метою. Балабуха навіщось нюхав їх [айстри], хоч вони зовсім не пахли (І. Нечуй-Левицький); – Оце, Мелашко, наш шановний гість, товариш скульптор, – ще раз навіщось пояснив голова (О. Словник української мови у 20 томах
- навіщось — НАВІ́ЩОСЬ, присл. З якоюсь метою, для чогось. Балабуха навіщось нюхав їх [айстри], хоч вони зовсім не пахли (Н.-Лев., III, 1956, 53); — Оце, Мелашко, наш шановний гість, товариш скульптор, — ще раз навіщось пояснив голова (Гончар, Новели, 1954, 91)... Словник української мови в 11 томах