надержати
ПРИТРИ́МУВАТИ (беручись руками за когось, щось, не давати рухатися, падати; закріплювати в якомусь положенні), ПРИДЕ́РЖУВАТИ, НАДЕ́РЖУВАТИ діал. — Док.: притри́мати, приде́ржати, наде́ржати. За тарантасом пішки трюхав стражник, притримуючи збоку шаблю (П. Панч); Десяцький був тверезіший за голову і придержував його на ході під руку (І. Нечуй-Левицький); Двері в столову розчинилися і в їх трохи не разом вскочили: наша шептуха — баба Горпиниха, а за нею стражник, що надержував її ззаду за край кожушанки (Панас Мирний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надержати — надержа́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- надержати — див. надержувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надержати — НАДЕ́РЖАТИ див. наде́ржувати. Словник української мови у 20 томах
- надержати — НАДЕ́РЖАТИ див. наде́ржувати. Словник української мови в 11 томах