надлам

НАДРИ́В (різке пониження душевних і фізичних сил унаслідок якогось переживання, потрясіння; надмірна, хвороблива різкість у вияві якого-небудь почуття, душевного стану), НАДЛО́М (НАДЛА́М). Душевний надрив; "Стійте, стійте!" — з болем, з надривом озивається Дьяконову якийсь недобрий внутрішній голос (О. Гончар); (Вадим:) І я кричу в нестерпному надломі: не винен я! (О. Левада).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надлам — надла́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. надлам — -у, ч. 1》 Те саме, що надлом. 2》 мед. Підокісний перелом трубчастої кістки без порушення її неперервності, але з кутовою деформацією. Надлам особистості — невиражені зміни особистості, зумовлені психотравмуючими переживаннями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надлам — НАДЛА́М, у, ч. Те саме, що надло́м. Найгостріші суперечності, глибокі психологічні конфлікти Шевченко розв'язував дуже просто, природно, без романтичного нагнітання, без душевного надламу (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. надлам — НАДЛА́М, у, ч. Те саме, що надло́м. Найгостріші суперечності, глибокі психологічні конфлікти Шевченко розв’язував дуже просто, природно, без романтичного нагнітання, без душевного надламу (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 337). Словник української мови в 11 томах