надлом

НАДРИ́В (різке пониження душевних і фізичних сил унаслідок якогось переживання, потрясіння; надмірна, хвороблива різкість у вияві якого-небудь почуття, душевного стану), НАДЛО́М (НАДЛА́М). Душевний надрив; "Стійте, стійте!" — з болем, з надривом озивається Дьяконову якийсь недобрий внутрішній голос (О. Гончар); (Вадим:) І я кричу в нестерпному надломі: не винен я! (О. Левада).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надлом — надло́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. надлом — -у, ч. 1》 Надломлене місце, тріщина в чому-небудь. 2》 перен. Різке послаблення душевних і фізичних сил; пригнічений стан. Надлом здоров'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надлом — НАДЛО́М, у, ч. 1. Надломлене місце, тріщина в чому-небудь. Молоток не повинен мати тріщин, раковин, надломів та інших дефектів, а ручка молотка повинна бути чистою, гладенькою (з навч. літ.). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  4. надлом — НАДЛО́М, у, ч. 1. Надломлене місце, тріщина в чому-небудь. Молоток не повинен мати тріщин, раковин, надломів та інших дефектів, а ручка молотка повинна бути чистою, гладенькою (Практ. з машицозн., 1957, 43). 2. перен. Різке послаблення душевних і фізичних сил; пригнічений стан. Надлом здоров’я. Словник української мови в 11 томах