надскочити

ПІДБІГА́ТИ (наближатися швидко, бігом), НАДБІГА́ТИ, ПРИБІГА́ТИ, ПІДЛІТА́ТИ розм., ПІДСКА́КУВАТИ розм., ПРИСКА́КУВАТИ розм., НАДСКА́КУВАТИ розм. — Док.: підбі́гти, надбі́гти, прибі́гти, підлеті́ти, підско́чити, приско́чити, надско́чити. В тривозі підбігає до вікна дружина Глушака (О. Довженко); Мавка надбігає на його крик (Леся Українка); Разом схопились (старі) Та до воріт... Прибігають — Мовчки зупинились. Перед самим перелазом Дитина сповита (Т. Шевченко); Діти змахують руками і всією ватагою підлітають до Никодима ближче (І. Рябокляч); Боб хватає пляшку з вином, миттю підскакує до Марка й замахується на нього (Мирослав Ірчан); — Скільки літ, скільки зим! — гукав Колісник, прискакуючи до Рубця, і поліз цілуватися (Панас Мирний); — Зараз мені забирайся відси! — кричав запінений підмайстер, чимраз ближче надскакуючи до робітника (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надскочити — надско́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надскочити — див. надскакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надскочити — НАДСКО́ЧИТИ див. надска́кувати. Словник української мови у 20 томах
  4. надскочити — НАДСКО́ЧИТИ див. надска́кувати. Словник української мови в 11 томах
  5. надскочити — Надскакувати, -кую, -єш сов. в. надско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Подбѣгать, подбѣжать. 2) — кому, перед ким. Подслуживаться, подольщаться къ кому. Словник української мови Грінченка