надщербити

ВИЩЕ́РБЛЮВАТИ (робити щербину, щербини на металі, кістці тощо), ЩЕРБИ́ТИ, ВИЗУ́БЛЮВАТИ, ЗАЗУ́БЛЮВАТИ, НАДЩЕ́РБЛЮВАТИ. — Док.: ви́щербити, пощерби́ти, ви́зублити, зазубли́ти, надщерби́ти. Тесав вісь та якось і вищербив сокиру (М. Коцюбинський); Печеніги, хозари й половці щербили об тебе свої мечі (І. Цюпа); Деревина кам'яної берези така тверда, що об неї можна зазублити сокиру (з журналу); Надщербив (кріт) нам стіну (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надщербити — надщерби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надщербити — див. надщерблювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надщербити — НАДЩЕРБИ́ТИ див. надще́рблювати. Словник української мови у 20 томах
  4. надщербити — НАДЩЕРБИ́ТИ див. надще́рблювати. Словник української мови в 11 томах