найсильніше

НАЙБІ́ЛЬШЕ (НАЙБІ́ЛЬШ рідше) (щодо максимально можливого вияву інтенсивності якоїсь дії), НАЙДУ́ЖЧЕ, НАЙСИЛЬНІ́ШЕ, ЯКНАЙБІ́ЛЬШЕ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШЕ підсил., БІ́ЛЬШ ЗА ВСЕ (БІ́ЛЬШЕ ЗА ВСЕ) (ЗА ВСІХ — щодо людей і, рідше, тварин), БІЛЬШ УСЬО́ГО (БІ́ЛЬШЕ ВСЬОГО́) рідше, НАД УСЕ́ (ПО́НАД УСЕ́) підсил.; ОСОБЛИ́ВО, НАЙПА́ЧЕ заст. (найбільшою мірою); НАЙГІ́РШЕ (НАЙГІ́РШ) розм. (стосовно того, що викликає несхвальне ставлення мовця). Вона жила тепер для своїх дітей, а найбільше втішалася своєю дочкою Мартусею (І. Нечуй-Левицький); — Гірше всього на світі не люблю задавак. — А кого найбільше любиш? (М. Стельмах); Митруньо налякався найдужче: заверещав не своїм голосом і став утікати (Л. Мартович); Почалась розмова, в якій сторожиха намагалась якнайбільше довідатись від Раїси та якнайбільше розповісти їй (М. Коцюбинський); — А на мене моральні сентенції впливають зовсім так само: щонайбільше тоді хочеться мені життя, вільної воленьки (Г. Хоткевич); Він більш за все любив читати книжки (І. Нечуй-Левицький); І от повів нас на прорив наш комісар, матрос балтійський, що над усе свій край любив (В. Сосюра); Заєць вимок під дощем, Заєць плаче під кущем: "Я боюся грому, зливи, І вовків, і тих лисиць, А найбільше й особливо — Псів, мисливців та рушниць!" (Л. Первомайський); Щоб не зросли ви на сором (Бійтесь найпаче того) Та не зробились позором Рідного краю свого! (П. Грабовський); У Бовтуновому гаю примусили вони селянина, щоб вів їх дві години гаєм. Олексій храбрував тут найгірше (П. Куліш). — Пор. 1. бі́льше, ду́же.