накидка

НА́ДБА́ВКА (те, що додано або одержано понад звичайний рівень, норму), НА́ДВИ́ШКА, НАДВИ́ШОК, НАБА́ВКА розм., ПРИБА́ВКА розм. рідше; НА́КИДКА (до плати, ціни). В Київській, Подільській і Волинській губерніях до нашої платні згодом додавалась якась надбавка (О. Довженко); Надбавка молока; Їм утрата буде десять раз більша, ніж та надвишка в нашій платні (І. Франко); За надвишку понад норму належала додаткова оплата цукром і грішми (В. Кучер); Кориться б уже й кориться писареві волосному було.. Ніт же! (Так ні!) Треба покомизитися було, прибавки просить (А. Тесленко); Старші і простіші (батюшки).. були проти накидки плати (І. Нечуй-Левицький).

ПОКРИВА́ЛО (шматок тканини, шкіри тощо, яким покривають когось, щось), ПО́КРИВ, ПОКРИ́ВКА рідше, НАКИ́ДКА, УКРИВА́ЛО (ВКРИВА́ЛО), НАКРИВА́ЛО рідше, ГАБА́ поет., ПОКРО́В заст., ПОКРІВЕЦЬ заст., ОПО́НА заст.; ВЕРЕ́ТА, РЯДНО́, РЯДНИ́НА (з цупкої або домотканої тканини); ЛІ́ЖНИК (домоткане, звич. вовняне); КОЦ (КОЦЬ рідше) розм. (грубе однотонне вовняне покривало на ліжко); ПОЛА́ВОЧНИК заст. (для лави, ослона тощо); ПЛА́ХТА, ПЛАХТИ́НА (з картатої декоративної тканини); РАНТУ́Х діал. (легкий жіночий одяг, яким покривають голову і плечі). Ліжко стояло незаймане, застелене коштовним покривалом (А. Шиян); При березі гори в жалобі, снігами лямовані хмари всі чорні, мов покрив на гробі, під ними узгір'я, як мари... (Леся Українка); То був невисокий, обідраний дощенту чоловічок. Замість корзна мав на собі якусь луб'яну покривку (П. Загребельний); Вона вишила йому гарненьку накидку на стіл (переклад С. Масляка); Єремія знов упав на ліжко й закутався укривалом з головою (І. Нечуй-Левицький); Лиця ченців зсохлись на корінець, потемніли, такими ж були й руки, виставлені з-під накривала (П. Панч); І, як в синьому небі півночі Заколихані вітром зірки, Під габою горять твої очі, — Ті ж жарини огнисті й палкі (Я. Щоголів); Легке прозорчасте одіння майже не ховало її тендітного тіла, тільки од пояса до ніг вкривав її тоненький білий покров (переклад М. Лукаша); Юлка присіла до чоловіка, загорнула йому коліна покрівцем (М. Томчаній); Панни заслонили опонами та килимами піч (І. Нечуй-Левицький); Відпочиваючи, я примостився горизнак на дерев'яному тапчані, застеленому барвистою веретою (Є. Гуцало); Послала їм долівку ряднами, А собі у голови — кужіль (Б. Олійник); (Бабуся:) Поспішайте, посуд мийте, Гарно вимажіть долівку, Стіл рядниною накрийте (О. Олесь); В коморі, на м'яких ліжниках, витягнувшися, лежала Катерина (Г. Хоткевич); Ярема і Кемпер їхали в одних санях. Лежали на сіні, вкритім теплим гуцульським коцом (П. Загребельний); Уздовж стін лави, покриті полавочниками з червоного сукна (Б. Грінченко); Зелено-червоними плахтами стільчики повкривані (П. Куліш); Позирнув (Гриць) на ту грушу, що, буйна та розкішна, закривала мов плахтиною Настусину хату (Ганна Барвінок); Уся в рантухах та в намистах золотих (Ю. Федькович). — Пор. ко́вдра.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накидка — на́кидка іменник жіночого роду набавка розм. наки́дка іменник жіночого роду одяг, покривало Орфографічний словник української мови
  2. накидка — див. покривало Словник синонімів Вусика
  3. накидка — I нак`идка-и, ж. 1》 Верхній одяг без рукавів, на зразок плаща. 2》 Покривало для подушки, ліжка і т. ін. II н`акидка-и, ж., розм. Дія за знач. накидати II, накинути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. накидка — НАКИ́ДКА, и, ж. 1. Верхній одяг без рукавів, на зразок плаща. Бабуся побігла по накидку для мами, бо мама була тільки в домашній сукенці (Ірина Вільде); Вона це [незадоволення] бачить вже по холодних ображених фізіономіях панночок... Словник української мови у 20 томах
  5. накидка — НА́КИДКА, и, ж., розм. Дія за знач. накида́ти², наки́нути. Старіші і простіші [батюшки].. були проти накидки плати (Н.-Лев., III, 1956, 166). НАКИ́ДКА, и, ж. 1. Верхній одяг без рукавів, на зразок плаща. Словник української мови в 11 томах
  6. накидка — Накидка, -ки ж. 1) Прибавка, набавка. 2) а) Сѣть, имѣющая видъ круга, окружность котораго 8 — 12 саж. Поднятая за центръ, сѣть принимаетъ видъ колокола. Окружность сѣти обвѣшана свинцомъ (15 — 20 фун.); отъ центра идетъ веревка. Словник української мови Грінченка